Лекцiя про вiйськовi злочини
Наведенi у висновку першого питання данi досить переконливо свiдчать пронизьку ефективнiсть профiлактичноï роботи , проведеноï серед
вiйськовослужбовцiв прикордонних вiйськ
Для того, що б правильно органiзувати таку роботу , насамперед
необхiдно, щоб кожний командир мав достатнiй рiвень знань про
методологiю попередження правопорушень, чинених вiйськовослужбовцями
Однак, обсяг лекцiï не дозволяє розглянути весь, досить
широкий спектр питань цiєï проблематики. Саме тому ми
зупинимося лише на найбiльш важливому аспектi профiлактики злочинiв
вiйськовослужбовцiв — проблемi корисливо-насильницьких злочинiв i
правопорушень, що одержали широку популярнiсть за назвою дедовщина. Тим
бiльше практично всi правопорушення й злочини, чиненi
вiйськовослужбовцями мають до неï або пряме або непряме вiдношення
.
Перш, нiж перейти до розгляду самого питання необхiдно розiбратися з
використовуваною термiнологiєю . Зухвалу заклопотанiсть порушення
правил взаємин , називанi дедовщиной, годковщиной , нестатутними
вiдносинами являють собою правопорушення в сферi мiжособистiсних
вiдносин серед вiйськовослужбовцiв, якi проявляються як сукупнiсть
стiйких соцiально-негативних дiянь кримiнального характеру, заснованих
на негативних традицiях армiйськоï дiйсностi й iдуть в iсторичне
минуле. Вони пов'язанi зi знущанням, знущанням i насильством одних
вiйськовослужбовцiв над iншими, з метою пiдкорити ïх своєму
впливу й безкарно робити в ïхньому вiдношеннi насильницькi дiï
корисливоï спрямованостi. Термiн дедовщина не прийнятний через
юридичну беззмiстовнiсть, а неуставнние вiдносини — занадто широка
й розпливчаста назва, тому що будь-який вiдступ вiд вимог уставу
є, по сутi, нестатутним вiдношенням до доручених обов'язкiв. Крiм
того, цi дiï iнодi вiдбуваються у формi досконального дотримання
уставiв. У цьому зв'язку розглянутi прояви було б бiльше правильн i
точним назвати порушенням у сферi мiжособистiсних вiдносин в армiï
( прикордонних вiйськах), а бiльше конкретизовано — знущанням,
знущанням i насильством над вiйськовослужбовцями
Причини цього явища лежать у двох площинах. По-перше, вони перебувають
за межами дiï прикордонних вiйськ ( у суспiльствi ) i ,
по-друге, криються в самiй службi ПВ. При цьому причини перебувають мiж
собою в дiалектичному взаємозв'язку, взаємозалежностi й
взаємозумовленостi
До першого рiвня причин i умов ставляться загальнi недолiки й протирiччя
соцiально-економiчного, iдеологiчного, культурного , полiтичного,
нацiонального, психологiчного, органiзацiйно-управлiнського й медико-
бiологiчного характеру
1. Загальнi недолiки економiчноï сфери життя суспiльства .
Федеральна прикордонна служба , як i всi державнi структури
перебуває на державному бюджетi, а вiн у цей час достатно
вбогий i пiдроздiлу прикордонних вiйськ у цей час змушенi до
деякоï мiри займатися забезпеченням самих себе. Це приводить до:
зниженню рiвня ефективностi охорони державного кордону;
падiнню вiйськовоï дисциплiни ( бiльшiсть правопорушень
вiдбуваються в умовах безконтрольностi);
збiльшенню випадкiв травматизму й загибелi вiйськовослужбовцiв, а також
загибелi цивiльного населення з вини вiйськовослужбовцiв;
посиленню соцiального розшарування в прикордонних вiйськах i
невдоволення значноï частини офiцерського складу тим, що ïм
доводиться займатися не зовсiм своєю справою;
падiнню престижу служби на державному кордонi й др.
2. Iдеологiчноï. Нi вихваляння, нi повальна критика не йдуть на
користь вiйськовiй службi на границi. Дослiджуванi правопорушення
мають властивiсть мiнливостi й гнучкостi. I позитивнi й негативнi
компанiï у вiдношеннi розглянутих нами правопорушень приводять
до :
змiнi форм правопорушень;збiльшенню рiвня латентности злочинностi вiйськовослужбовцiв у ПВ РФ ;
розширеному вiдтворенню цих правопорушень 3. Культурноï . Бiднiсть
культурного життя нашого суспiльства добре вiдома. Якщо центральнi мiста
й обласнi центри ще можуть запропонувати своïм жителям якi-небудь
культурнi цiнностi, то в мiсцевостях, де, як правило дислокуються
прикордоннi вiйська вiйськовослужбовцем найчастiше просто нема чим
зайнятися у вiльне вiд служби час. Тим часом, як правило, особи, що
вiдрiзняються особливою жорстокiстю при здiйсненнi розглянутих злочинiв,
страждають вiдставанням у своєму культурному й духовному розвитку
3. Полiтичноï . Варто пiдкреслити, що в цей час мiж рiзними
полiтичними партiями й рухами розгорнулася теперiшня боротьба за
сфери впливу в Збройних силах взагалi й у прикордонних вiйськах
зокрема. Це приводить до:
дезорганiзацiï й дезорiєнтацiï;
негативному впливу на психiку молодих людей;
появi правопорушень серед вiйськовослужбовцiв на полiтичному
ґрунтi
4. Нацiональноï. Найгострiшi полiтичнi й соцiально- економiчнi
протирiччя виплеснули на поверхню сложнейшие проблеми нацiонального й
територiального характеру, бiльшiсть iз яких вирiшується в
умовах мiжнацiональноï ворожнечi, кривавих конфлiктiв, масових
безладь, найрiзноманiтнiших злочинiв при абсолютнiй вiдсутностi
необхiдних адекватних антикримiногенних впливiв соцiально-правового
характеру. Все це самим негативним образом позначається й на
державному кордонi, збiльшуючи корисливо-насильницьку злочиннiсть i
iншi негативнi прояви в середовищi ïï захисникiв
5. Соцiально-побутовий. У результатi значного соцiального розшарування
суспiльства в прикордоннi вiйська призиваються тiльки юнаки, якi не
змогли або не мали можливостi надiйти в iнститут або коледж. Це
приводить до : зниження iнтелектуального потенцiалу
вiйськовослужбовцiв i перетворенню армiï ( у т.ч. прикордонних
вiйськ) в iнститут соцiального аутсайдерства
6. Органiзацiйно-управлiнськоï. Через негативнi процеси, що
вiдбуваються в суспiльствi: молодi, енергiйнi офiцери , що мають
навички роботи з неформальними молодiжними об'єднаннями
звiльняються; прихожi на службу звiльненi зi Збройних сил офiцери не
знають специфiки прикордонноï служби, позитивних традицiй
прикордонних вiйськ та iн.
7. Соцiально-бiологiчноï. Пiсля видiлення прикордонних вiйськ iз
ФСК ( у цей час ФСБ) вiйськкомати направляють у нашi частини й
пiдроздiли велика кiлькiсть осiб:
психопатичного кола ;
ранiше, що мала приводи, у мiлiцiю;
обтяжених несприятливою спадковiстю;
знятих з рiзних профiлактичних облiкiв ( наприклад: осiб, що
вживає наркотики й iн.).
Необхiдно завжди пам'ятати, що завойовують помилковий авторитет люди з
девiантним ( негативно-отклоняющимся) поводженням, схильнi до
хулiганських дiй i що вмiють нав'язати свою волю слабким фiзично або
психологiчно солдатам
До другого рiвня причин i умов правопорушень i злочинiв , що роблять
вiйськовослужбовцями прикордонних вiйськ ставляться безпосередньо
пов'язанi iз прикордонною й армiйською специфiкою
Специфiчнi умови життя, взаємини вiйськовослужбовцiв, старших i
молодших, начальникiв i пiдлеглих, колектив прикордонноï застави,
малi соцiальнi групи впливають на формування особистостi
вiйськовослужбовця прикордонних вiйськ. Вiдступу вiд уставних вимог при
органiзацiï дiяльностi й побуту вiйськовослужбовцiв, живучiсть
негативних традицiй, слабка боротьба з пияцтвом i наркоманiєю,
формалiзм, бюрократизм окремих начальникiв позначаються на продовженнi
неправильного формування особистостi й закрiпленнi антигромадських
ориентаций у деяких вiйськовослужбовцiв
Найбiльший iнтерес представляє проблема причин i умов конкретного
правопорушення або злочину в сферi мiжособистiсних вiдносин
вiйськовослужбовцiв. Як показує практика, причини iндивiдуального
протиправного поводження включають наступнi групи явищ: антигромадськi
погляди певного кола осiб; зовнiшнi обставини, що сформували цi погляди
й рiзнi життєвi ситуацiï
Характерно, що майже всi правопорушення вiдбуваються
вiйськовослужбовцями пiд час другоï половини термiну служби.
Статистика показує, що вiйськовослужбовцi, що виховувалися без
одного або обох батькiв, роблять злочини в чотири рази частiше, нiж
солдати, що виховувалися в повнiй сiм'ï. Бiля половини
правопорушникiв негативно характеризувалися до заклику. Велика кiлькiсть
правопорушень солдати роблять у станi
Кожний командир також повинен добре розбиратися й користуватися рiзними
факторами, пов'язаними з особистiстю правопорушника-вiйськовослужбовця ,
що проходить вiйськову службу в прикордонних вiйськах по заклику. До
першоï групи факторiв потрiбно вiднести психологiчнi особливостi
особистостi правопорушника-вiйськовослужбовця . До них ставляться:
- молодий i найбiльш кримiногенний вiк;
- несформована, а тому нестiйка психiка;
- залежнiсть несформованоï психiки вiд безлiчi непрямих факторiв (
об'єктивних i суб'єктивних );
- гедонiстичний ризик, властивим пiдлiткам, тобто задоволення вiд
ризику, почуття небезпеки, що випробовує людина, як би граючи
Дослiджуючи психологiчнi особливостi вiйськовослужбовцiв , що проходять
службу по заклику можна з великою часткою ймовiрностi вгадати
майбутнього правопорушника. За допомогою цих особливостей можна
пiдбирати вiйськовослужбовцiв по ïхнiй сумiсностi один з одним (
особливо осiб, що перебувають на службi та iн.) .
Роль психологiчних факторiв повинна бути двуединой: по-перше, повинен
здiйснюватися вiдбiр юнакiв для заклику в прикордоннi вiйська, розподiли
ïх на застави й повинне здiйснюватися постiйне спостереження за
ними пiд час проходження ними служби; i, по-друге, правопорушники, що
зробили правопорушення ( злочину), повиннi бути пiдданi психологiчному
спостереженню
Друга група факторiв — соцiальна. Необхiдно визнати, що в багатьох
випадках, особливо останнiм часом, на службу в прикордоннi вiйська
приходять юнака з деформованою соцiально-суспiльною роллю. Вони готовi
терпiти будь-якi приниження, щоб згодом стати самим на мiсця тих, хто
ïх принижував. Коли мовлення заходить про людей з невисокою
культурою в армiйському середовищi, мимоволi хочеться застерегти —
обережно дедовщина! Для таких осiб — борг перед Батькiвщиною
— незбагненна абстракцiя
Третя група факторiв — соцiально-психологiчна . Насамперед тут
мається на увазi сполучення соцiальних i психологiчних факторiв,
про якi ми говорили вище. Воно виражається в тiм, що солдат
— це вчорашнiй школяр, якому властива пiдвищена чутливiсть,
ранимость . До цiєï групи факторiв також можна вiднести
особливостi правосвiдомостi молодi :
нерозвиненiсть звички зiставляти своє поводження iз законом;
переоцiнка ролi мотиву поводження й недооцiнка об'єктивноï
суспiльноï небезпеки правопорушення;
невмiння давати вiрну оцiнку конкретним дiям;
розрив знань, особистих переконань i поводження окремоï частини
вiйськовослужбовцiв;
залежнiсть правосвiдомостi окремих солдатiв вiд думки безпосереднього,
найближчого оточення з питань права й дотримання правових норм
Четверта група факторiв пов'язана з неформальною структурою розглянутих
правопорушень. Сама неформальна структура випливає з
формальноï армейско-уставний, оскiльки низька формальна органiзацiя
не здатна охопити всi сторони соцiального середовища. Особистiсть не
можна формалiзувати повнiстю. Лiдери зазначених правопорушень
перебувають у складнiй багатоступiнчастiй структурi, через неï вони
впливають на своï жертви, спiлкуються мiж собою, ця структура
дозволяє ïм охопити всi пiдроздiли прикордонноï застави,
вона ж сприяє постiйному вiдтворенню кримiнальних проявiв. При
цьому на формування неформальноï структури ( на бiльше низькому
рiвнi ) впливає пiдлiтковий досвiд участi в неформальнiй групi
антисоцiального або навiть злочинного характеру
Неформальна структура у ПВ — це наслiдок неможливостi реалiзувати
статутний порядок на прикордоннiй заставi. Правопорушення в сферi
мiжособистiсних вiдносин заповнюють всi дiри уставiв. Фiзичне насильство
використовується в трьох випадках:
для пiдтримки порядку;
для задоволення особистих претензiй ; як самоцiль- доведене до абсурду
насильство застосовується заради насильства
Сформована неформальна структура дозволяє лiдерам-
правопорушникам:
втягувати в розглянутi кримiнальнi прояви нове поколiння
правопорушникiв;
убезпечити себе за допомогою круговоï поруки i насаджувати
своï порядки через посередникiв-виконавцiв
Морально-психологiчний клiмат , насаджуваний лiдерами-правопорушниками,
створює враження в новачка, що боротися неможливо. Тому
вiдтворення нового правопорушника починається з того моменту, коли
новобранець скорився волi старослужащего.
Неформальнi групи вiйськовослужбовцiв, якi в першу половину служби
утворювалися для захисту вiд що нападали, у другiй половинi
перетворюються в неформальнi групи для нападу й насадження дiдiвських
порядкiв. Отже, неформальнiй структурi не може протистояти навiть
органiзований опiр новобранцiв
П'ята група факторiв пов'язана з формами участi вiйськовослужбовцiв у
правопорушеннях. Це можуть бути наступнi форми: активноï участi
особисто, або здiйснення загального керiвництва й обов'язковий контроль
за тим, щоб жоден не ухилився вiд армiйських традицiй; пасивноï
участi, що може бути у виглядi невтручання або мовчазного схвалення
Шоста група факторiв — посткриминогенная. Головною рисою юнакiв,
соприкасавшихся iз протиправними зазiханнями пiд час служби, стає
впевненiсть, що сильний завжди прав i що не варто чекати, коли тебе
почнуть принижувати, а треба випередити подiï й принизити iншого
першим
Сьома група факторiв пов'язана з мотивацiєю правопорушень у сферi
мiжособистiсних вiдносин пiд час вiйськовоï служби. Тут необхiдно
вiдзначити два принципових пiдходи. Перший складається в помстi
вiйськовослужбовцiв, що пережила знущання, на бiльше пiзньому заклику. У
цьому випадку панує стереотип: Так надходили iз мною, так i я буду
надходити з iншими. Другий пiдхiд складається в негативнiй
армiйськiй традицiï. Тут доречно згадати Вольтера : Люди нiколи не
випробовують каяттiв совiстi вiд учинкiв, що стали в них звичаєм.
I звичайно ж не можна забувати, що випадки знущань i знущань над
вiйськовослужбовцями iснували в армiï завжди.
Таким чином, особистостi правопорушника-вiйськовослужбовця , що
проходить вiйськову службу по заклику властивi наступнi риси:
- це вiйськовослужбовець по заклику;
- як правило, на ньому коштує клеймо соцiального аутсайдера;
- правопорушення вiдбуваються ïм за допомогою неформальноï
структури, при цьому для нього необов'язкове заняття в цiй структурi
певноï соцiальноï позицiï;
- вiн має гарний фiзичний розвиток;
- має пiдлiтковий досвiд насильницького, корисливого й анархiчного
поводження;
- у нього найбiльш кримiногенний вiк ( 19-21 рiк) i несформована
психiка;
- вiн переконаний у справедливостi своïх дiй для виховання
новобранця й пiдтримки армiйських традицiй;
- вiн збудливий, запальний, агресивний, тобто належить до холеричного
типу темпераменту
Виходячи iз цього пропонується наступне визначення типу
особистостi правопорушника, що робить протиправнi дiяння в сферi
мiжособистiсних вiдносин — це вiйськовослужбовець термiновоï
служби холеричного типу, з несформованою психiкою й найбiльш
кримiногенним вiком, добре розвитий фiзично, що має досвiд
пiдлiткового агресивно-анархiчного поводження й клеймо соцiального
аутсайдера
Характерною рисою лiдера неформальноï структури є не тiльки
опора на силу кулака, але й на згоду мовчазноï бiльшостi. У той же
час цим лiдерам властива здатнiсть уловлювати загальнi настроï
вiйськовослужбовцiв i навiть жертвувати в iм'я цих настроïв
своïми власними, тобто : вони не можуть бути вiльнi ( у повному
обсязi ) у виборi своïх дiй; завжди дотримуються неформальнi
законнi правила ( або створюється видимiсть ïхнього
дотримання ).
Вважаємо за доцiльне коротко зупинитися й на особистостi злочинцiв
iз числа осiб, що проходять вiйськову службу в прикордонних вiйськах за
контрактом ( офiцери, прапорщики ,мiчмани та iн.).
Вiйськовослужбовцi, що проходять службу за контрактом становлять основу
Прикордонних вiйськ. Вiд них залежить якiсна охорона державного кордону
й здiйснення ними провин, правопорушень або злочинiв представляє
пiдвищену суспiльну небезпеку
Цих осiб ( для стислостi ïх представляється можливим
об'єднати одним термiном — контрактники ) ми можемо
представити в трьох аспектах:
- як особи, безпосередньо пов'язанi iз правопорушеннями ( активнi
прихильники, а часом i учасники неформальноï структури );
- як особи, не пов'язанi iз правопорушеннями, але й не борються з ними (
пасивнi учасники );
- як особи, що намагаються активно боротися iз протиправними порушеннями
.
Серед факторiв, що вiдбиваються на особистостi контрактника-
правопорушника можна видiлити наступнi : соцiальнi ( вiдсутнiсть у
вiйськовiй службi соцiальноï справедливостi, протекцiонiзм,
труднощi службового росту, що зложилася тенденцiя — не брати
вiдповiдальнiсть на себе), вiдволiкання на рiзнi господарськi роботи,
пияцтво й , у висновку, соцiально-негативнi установки, винесенi з
вiйськових училищ, служби по заклику; правовi ( наявнiсть низькоï
правовоï культури, яка виражається або в незнаннi права або
свiдомому порушеннi його норм ); психолого-педагогiчнi ( про низьку психолого-
педагогiчну пiдготовку контрактникiв говорить високий рiвень самогубств
серед пiдлеглих ).
Контрактникам, що роблять правопорушення, властивi наступнi риси:
вiк вiд 21 року й старше;
агресивно-насильницький досвiд, придбаний у вiйськових училищах або на
службi по заклику;
низька загальна й правова культура;
вiдсутнiсть гарноï психолого-педагогiчноï пiдготовки;
острах прийняття вiдповiдальних особистих рiшень;
iснуюча система накачек, що виражається в образi й приниженнi
начальниками пiдлеглих за провини вiйськовослужбовцiв по заклику;
вiдволiкання контрактникiв на господарськi роботи й втрата ними
вiйськового статусу й бойових навичок;
поширенiсть побутового пияцтва;
перекладання обов'язкiв по вихованню новобранцiв на старослужащих солдат
Хоча розглянута нами категорiя вiйськовослужбовцiв прикордонних вiйськ
порiвняно рiдко робить злочиннi дiяння, проте в повсякденнiй практицi з
ïх боку мають мiсце протиправнi прояви, нерiдко пов'язанi зi
злочинами , чиненими вiйськовослужбовцями
Ще раз важливо пiдкреслити особливу суспiльну небезпеку правопорушень i
злочинiв, чинених вiйськовослужбовцями, що проходять службу за
контрактом, кожний факт яких вимагає своєчасного, ретельного
й оперативного розслiдування з боку вiдповiдних органiв
Тип особистостi вiйськовослужбовця, що проходить вiйськову службу за
контрактом у прикордонних вiйськах — правопорушника можна
представити як особистiсть холеричного типу, що має досвiд агресивно-
насильницького поводження й подвергшаяся впливу негативних факторiв
армiйськоï ( у т.ч. прикордонноï ) i соцiальноï дiйсностi
Окремому короткому обговоренню необхiдно пiддати жертву правопорушення
вiйськовослужбовця *. Потерпiлий вiд правопорушень пiд час
вiйськовоï служби це, як правило :
вiйськовослужбовець по заклику;
бiльше молодий за вiком i бiльше пiзнiй по строку заклику;
не заявляє про злочиннi зазiхання;
готовий психологiчно до майбутнiх знущань до свого приходу на службу(
считающий майбутнi знущання й знущання традицiєю, через яку
зобов'язаний пройти кожний теперiшнiй чоловiк );
слабкий у фiзичному вiдношеннi й не пiдготовлений нi до фiзичних, нi до
психологiчних навантажень;
, щоперебуває в процесi адаптацiï до армiйських умов ;
у якого вiдсутня реальна можливiсть зробити правопорушникам опiр
Потерпiлих вiйськовослужбовцiв можна умовно роздiлити на : слабких i
малокоммуникабельних ; i осiб з перекiрливим характером
Деякими вiйськовими психологами й практиками справедливо
видiляється й третя ( специфiчна група ) . До неï вiдносять
вiйськовослужбовцiв по заклику, якi з ряду причин легко пережили першi
труднощi вiйськовоï служби й за слухнянiсть i пiдтримку армiйських
традицiй були притягнутi старослужащими до виховання молодих солдатiв
Досить докладно розглянувши питання причин i умов правопорушень у
прикордонних вiйськах, особистостi вiйськовослужбовцiв-правопорушникiв i
ïхнiх жертв ми можемо перейти до питань попередження злочинiв (
правопорушень ) у прикордоннi вiйськах
Для цього необхiдно мати загальнi подання про кримiнологiчне
прогнозування, що, у свою чергу, є рiзновидом соцiального
передбачення й галуззю юридичного прогнозування
.Кримiнологiчний прогноз — це ймовiрне судження про майбутнiй стан
( рiвнi, структурi ) ïï детермiнант ( характеристик ) i
можливостей профiлактики ( попередження ) через певний перiод часу, що
включає якiсну й кiлькiсну оцiнку передбачуваних змiн i вказiвка
зразкових ïх строкiв
Передбачати розвиток злочинностi надзвичайно важко. Прогноз
будується на вихiдних даних, якi перебувають у статичному
положеннi, тому вiн не може враховувати всiх факторiв, що впливають на
структуру й динамiку злочинностi. До числа таких факторiв можна
вiднести:
правовий. Вiйськовослужбовцi не в змозi передбачити змiни законодавства
, тобто той самий провина може бути сьогоднi правопорушенням, а завтра
злочином ;
соцiально-профiлактичний фактор . Суспiльство в особi державних органiв,
у тому числi й ФПС РФ , i громадських органiзацiй веде постiйну боротьбу
зi злочиннiстю, використовуючи в цiй боротьбi юридичнi, органiзацiйнi й
виховнi мiри. Заздалегiдь передбачати розвиток цiєï боротьби
неможливо, тим бiльше, що структурам державних i громадських органiзацiй
властив властивiсть мiнливостi;
соцiальний фактор . На злочинностi вiдбиваються об'єктивнi
соцiальнi процеси, що вiдбуваються в суспiльствi. Передбачати й самi цi
процеси, i результати, до яких вони можуть привести, з високим ступенем
точностi досить важко. Особливо це стосується сучасноï суспiльно-
полiтичноï ситуацiï;
фактор злочинностi . Злочиннiсть, навiть узята окремо, як би несе в собi
самоï внутрiшнi закономiрностi, що визначають ïï стан,
структуру й динамiку;
суб'єктивний фактор. Не слiд вiдкидати вплив керiвника , причому
самого рiзного рiвня, на плин процесiв, пов'язаних з боротьбою зi
злочиннiстю й навколишнiх ïï фоновими явищами
В окрему групу кримiнологiчного прогнозу варто видiлити прогнозування
iндивiдуального злочинного поводження, пiд яким розумiється
визначення ймовiрностi здiйснення в майбутньому злочину тим або iншому
конкретному iндивiдовi . Iндивiдуальний прогноз пiдроздiляється на
: прогноз пост-злочинного поводження осiб, що зробили злочин i прогноз
первинного злочинного поводження. Варто визнати, що в значнiй мiрi
iндивiдуальний прогноз суб'єктивний, оскiльки будується на
думцi однiєï особи ( або незначного числа осiб, зв'язаних за
родом дiяльностi з iндивiдуумом ), у вiдношеннi якого вiн дається
Прогноз правопорушень у сферi мiжособистiсних вiдносин
визначається: специфiчнiстю контингенту правопорушникiв (
вiйськовослужбовцi ) i специфiчнiстю об'єкта прогнозу ( стiйкi й
масштабнi соцiально-негативнi кримiнальнi прояви, що у свою чергу
має на увазi рiзноманiтний i широкий спектр прогнозованого
поводження — вiд злочину до правопорушення й рiзних фонових
елементiв ). Командир нiколи не повинен забувати наскiльки важливо для
солдата перше заохочення, що є значною подiєю в його життi ,
а також i надалi диференцiйовано заохочувати його за сумлiнне вiдношення
до своïх обов'язкiв
