Вiйськовий прокурор. Суб'єкти взаємодiï
Боротьбу iз правопорушеннями не можна уявляти собi як мимовiльно,стихiйно складний процес, об'єднаний загальною метою, єдиною
волею й вiдповiдальнiстю багатьох людей за стан справ. Тут кожна
посадова особа й кожний орган займають строго певне мiсце, вирiшують
строго певнi завдання. Плануючи органiзацiю взаємодiï на
даний перiод, вiйськовий прокурор обирає його суб'єктiв
залежно вiд тих завдань (цiлей) , рiшення яких вiн прагнути досягти в
процесi його здiйснення, а також залежно вiд ролi, що вiдводиться в
цьому процесi опонентовi. Немаловажним фактором у рiшеннi цього питання
є й компетенцiя органа — суб'єкта
взаємодiï. Це означає, що вiйськовий прокурор також
повинен чи враховувати здатний даний орган, надiлений даними
повноваженнями бути суб'єктом взаємодiï при вiдводиться
йому в цьому процесi ролi i якщо так, те наскiльки ефективно буде його
участь. Тому, органiзувати взаємодiю з командуванням i
правоохоронними органами вiйськовий прокурор повинен чiтко уявляти собi
можливостi цих органiв i ïхню структуру для того, щоб найбiльше
ефективно використовувати ïх у процесi организуемого
взаємодiï
Командування як суб'єкт взаємодiï
В основi вiйськового керування Збройних Сил Росiйськоï
Федерацiï лежать принципи централiзацiï, повноï
єдиноначальностi й вiйськовоï дисциплiни, якi характеризують
вiйськове керування як специфiчну частину державного керування,
реалiзуються вiйськовим апаратом держави в процесi здiйснення ïм
повсякденноï виконавчо-розпорядницькоï дiяльностi. Органи
вiйськового керування являють собою вiдносно вiдособлену систему органiв
державного керування, об'єднану Мiнiстерством оборони. Ця система
вiйськового керування утвориться з вiдповiдних частин (органiв), що
дiють на рiзних рiвнях i певних межах
Система вiйськового керування Збройних Сил Росiйськоï
Федерацiï складається iз центральних органiв, органiв
керування вiйськових округiв, груп вiйськ, флотiв, округiв ПВО, органiв
керування об'єднань, вiйськових з'єднань i частин,
вiйськових комiсарiатiв (мiсцевих органiв вiйськового керування),
начальникiв гарнiзонiв (старших морських начальникiв) i вiйськових
комендантiв
Як специфiчний орган вiйськового керування прийнято видiляти ШТАБИ. Штаб
— це основний орган у руках вiдповiдного командира по оперативному
керуванню пiдлеглими вiйськами
Всi органи вiйськового керування мають певну внутрiшню структуру,
необхiднi галузевi й функцiональнi пiдроздiли, що вiдповiдають посади,
якi встановлюються компетентними вiйськовими органами або вищими
органами державноï влади й керування
Органи керування вiйськовими об'єднаннями, з'єднаннями й
вiйськовими частинами складаються з вiйськових посадових осiб, що
здiйснюють функцiï командування: командуючих i командирiв
об'єднань, з'єднань i частин, ïхнiх заступникiв i
пiдлеглих ïм штабiв i служб. На вiдмiну вiд органiв вiйськового
керування округiв, органи керування об'єднань, з'єднань i
частин будуються не по територiальнiй ознацi. Вони здатнi до швидкого
пересування разом з керованими ними вiйськами й здiйснюють переважно як
командну дiяльнiсть, так i необхiдноï адмiнiстративно-
господарськоï функцiï
Структура керування окремоï вiйськовоï частини й обов'язки
ïï посадових осiб визначенi Уставом внутрiшньоï служби
Збройних Сил Росiйськоï Федерацiï
Командир є єдиноначальником у мирний i воєнний час i
несе повну вiдповiдальнiсть за бойову, мобiлiзацiйну готовнiсть
пiдроздiлу, бойову пiдготовку, виховання, вiйськову дисциплiну, морально-
психологiчний стан особового складу й безпека вiйськовоï служби; за
внутрiшнiй порядок; за стан i схороннiсть озброєння,
вiйськовоï технiки й iнших матерiальних засобiв; за технiчне,
матерiальне, медичне, фiнансове, соцiально-правове й побутове
забезпечення Заступник командира, що є за посадою його першим
заступником, вiдповiдає за органiзацiю й стан бойовоï
пiдготовки, пiдтримка внутрiшнього порядку й дисциплiни
Основним органом командира по керуванню частиною, пiдроздiлом єштаб полку. Для проведення в життя рiшення командира начальниковi штабу
надане право вiддавати наказ вiд iменi командира полку. Про усiх
найбiльш важливих вiдданих розпорядженнях (наказах) начальник штабу
доповiдає командировi. У вiйськовiй частинi, де посада заступника
командира не передбачена штатом, його обов'язку виконує начальник
штабу
Заступник командира по виховнiй роботi в мирний i воєнний час
вiдповiдає за виховну роботу в частини, вiйськову дисциплiну, морально-
психологiчний стан i суспiльно-державну пiдготовку особового складу, за
дiєвiсть роботи iз соцiально-правового захисту
вiйськовослужбовцiв, членiв ïхнiх сiмей i цивiльного персоналу; за
соцiально-правове iнформування, психологiчне й культурно-досуговое
забезпечення вчасти.
Господарською дiяльнiстю й спецiальними службами командир керує
через заступника по тилу, а також через начальникiв спецiальних служб (
ракетно-артилерiйського озброєння, хiмiчноï, медичноï,
фiнансовоï, продовольчоï й iн. )
Зi сказаного можна зробити висновок, що командир виконує покладенi
на нього обов'язку одноосiбно, але через пiдлеглих йому посадових осiб,
вiдповiдальних за рiзнi напрямки дiяльностi командира. Правова пiдстава
взаємодiï вiйськового прокурора з командуванням, а також
обов'язку посадових осiб апарата командування закрiпленi в Уставi
внутрiшньоï служби Збройних Сил Росiйськоï Федерацiï й
iнших нормативно-правових актiв (директиви, накази, розпорядження), що
бiльш докладно регламентують дiяльнiсть начальникiв рiзних служб i
пiдроздiлiв частини
Тому, при вживаннi термiна командування є через весь апарат
органiв вiйськового керування (залежно вiд його рiвня), тому що кожне з
його посадових осiб може виступати як суб'єкт
взаємодiï, представляючи дiяльнiсть командира в даному
напрямку й маючи певну частку адмiнiстративно-владних повноважень по
здiйсненню функцiй керування життєдiяльнiстю об'єднання,
з'єднання, частини
Однак з погляду органiзацiï взаємодiï коло вiйськових
посадових осiб значно ширше. У нього можна включити й начальникiв
гарнiзонiв, ïхнiх заступникiв i помiчникiв, начальникiв служб
гарнiзону, вiйськових комендантiв, ïхнiх заступникiв i помiчникiв,
а також вiйськових комiсарiв територiальних вiйськових комiсарiатiв,
якi, у силу свого службового становища також можуть бути
суб'єктами взаємодiï. Наприклад, начальник гарнiзону по
колу питань, вiднесених до його ведення, видає накази, обов'язковi
для всiх вiйськовослужбовцiв гарнiзону. Вiн, зокрема, розробляє
гарнiзоннi плани рiзних заходiв; розмiщає за вказiвкою
командуючого вiйськами округу вiйськовi частини, що прибувають у
гарнiзон; видiляє з дозволу командуючого вiйськами вiйськового
округу пiдроздiлу (частини) для боротьби з пожежами й зi стихiйними
лихами; призначає виробництво дiзнань i притягає до
вiдповiдальностi вiйськовослужбовцiв , що не належать до складу частин
даного гарнiзону, за доконанi ними провини
Вiйськовий комендант гарнiзону пiдкоряється начальниковi
гарнiзону. Вiн безпосередньо вiдповiдає за пiдтримку високоï
вiйськовоï дисциплiни серед вiйськовослужбовцiв у громадських
мiсцях i на вулицях, за правильне й пильне несення служби гарнiзонними
вартами й патрулями, за належний змiст арештованих на гауптвахтi.
Вiйськовий комендант гарнiзону веде облiк всiх вiйськових частин
гарнiзону, а також вiйськовослужбовцiв, що прибувають у вiдрядження або
у вiдпустку, засвiдчує час ïхнього прибуття в гарнiзон i
вибуття з гарнiзону, указує причини затримки вiйськовослужбовцiв у
гарнiзонi. На нього також покладенi обов'язки конвоювання осiб,
притягнутих до кримiнальноï вiдповiдальностi в мiсця утримання пiд
вартою, у суд, до мiсця вiдбування покарання
Вiйськовi комiсарiати — органи вiйськового керування, утворенi
стосовно до админстративно — територiального розподiлу
краïни. Вiйськовi комiсарiати засновуються Мiнiстерством Оборони
Росiйськоï Федерацiï i є мiсцевими органами вiйськового
керування, що входять у єдину систему органiв вiйськового
керування. Загальне керiвництво Вiйськовими комiсарiатами здiйснює
Генеральний штаб Збройних Сил Росiйськоï Федерацiï, а у
вiйськових округах — командуючi вiйськами вiйськових округiв
Вiйськовi комiсарiати є органiзаторами вiйськовоï роботи на
мiсцях, здiйснюють тiсний зв'язок Збройних Сил Росiйськоï
Федерацiï iз джерелами ïхнього формування й поповнення
У число основних завдань Вiйськових комiсарiатiв входить проведення
заходiв щодо облiку людських i народно — господарських ресурсiв в
iнтересах Збройних Сил Росiйськоï Федерацiï, пiдготовцi й
здiйсненню мобiлiзацiï, пiдготовцi молодi до служби в Збройних
Силах Росiйськоï Федерацiï, заклику громадян на вiйськову
службу й навчальнi збори
На Вiйськовi комiсарiати покладає також пiдготовка матерiалiв для
призначення пенсiй вiйськовослужбовцем i ïхнiми сiм'ями. Вiйськовi
комiсарiати сприяють у забезпеченнi житловою площею вiйськовослужбовцiв,
що звiльняються зi Збройних Сил ; пiдбирають i направляють кандидатiв у
вiйськовi Вузи, на навчальнi збори й курси по пiдготовцi офiцерiв запасу
Вiйськовi комiсарiати розглядають i дозволяють скарги й заяви
призовникiв, вiйськовозобов'язаних, вiйськовослужбовцiв, iнвалiдiв
вiйни, членiв ïхнiх сiмей, а також членiв сiмей загиблих
воïнiв
Вiйськовi комiсарiати мають право :
видавати накази в межах повноважень, наданих ïм законодавством
застосовувати вiдповiдно до дiючого законодавства заходу
адмiнiстративного впливу до вiйськовозобов'язаних i призовникiв за
порушення вiйськового облiку
Роль вiйськових комiсарiв у взаємодiï полягає в тiм, що
вони передають органам територiальноï прокуратури матерiали про
залучення до вiдповiдальностi громадян, що ухиляються вiд чергового
заклику, а також посадових осiб, що перешкоджають своєчасноï
явки громадян на закличнi дiлянки. Вони ж, надають матерiали, що
характеризують, на вiйськовослужбовцiв, що зробили злочин
Правоохороннi органи
Пiд правоохоронними органами прийнято розумiти систему державних
органiв, що здiйснюють правоохоронну дiяльнiсть. Дану систему утворять:
прокуратура Росiйськоï Федерацiï (у тому числi й вiйськова),
суди, органи дiзнання й попереднього наслiдку, арбiтраж, нотарiат i
деякi iншi органи. Характеризувати кожний iз цих органiв — значить
пiти вiд викладу теми даноï роботи, тому що правоохороннi органи
— величезна й складна система, нарештi, це цiлий курс лекцiй
провiдних юридичних Вузов краïни. Разом з тим необхiдно дати
коротку характеристику одного з органiв, до допомоги якого вiйськова
прокуратура прибiгає найбiльше часто. Цими органами є рiзнi
структурнi пiдроздiли МВС Росiйськоï Федерацiï, особливо
— мiлiцiя. I це не випадково, адже мiлiцiя, формуючись переважно
по територiальному принципi, ближче iнших правоохоронних органiв
коштує до населення. Тому саме сюди надходить переважна бiльшiсть
заяв i повiдомлень про злочини й правопорушення, i саме працiвники
мiлiцiï першими приймають по них належнi мiри реагування. Саме тому
мiлiцiя по праву вважається основним органом дiзнання нашоï
краïни, а Кримiнально — процесуальний кодекс, даючи
ïхнiй перелiк ставить мiлiцiю органом дiзнання 1.
Органiзацiйно мiлiцiя входить у систему МВС Росiйськоï
Федерацiï, куди крiм ïï включенi слiдчi апарати, органи
державного пожежного нагляду, виправно-трудовi установи, слiдчi
iзолятори, вiйськовi частини, з'єднання й установи внутрiшнiх
вiйськ МВС Росiйськоï Федерацiï. Тому було б грубою помилкою
ставити знак рiвностi мiж поняттями мiлiцiя i орган внутрiшнiх справ,
тому що мiлiцiя є лише одним з апаратiв останнього, хоча й
найбiльш розгалуженим i численним Не є мiлiцiя i єдиний
орган дiзнання в системi МВС Росiйськоï Федерацiï. У
вiдповiдностi зi статтею 2 iнструкцiï з органiзацiï й
виробництва дiзнання в органах внутрiшнiх справ органами дiзнання в
системi МВС Росiйськоï Федерацiï поряд з мiлiцiєю
є начальники виправно-трудових установ, слiдчих iзоляторiв, органи
державного пожежного нагляду, командири вiйськових частин i
з'єднань внутрiшнiх вiйськ МВС Росiйськоï Федерацiï
Будучи складовiй частиною системи органiв внутрiшнiх справ, мiлiцiя
покликана забезпечити охорону громадського порядку, прав i законних
iнтересiв громадян, пiдприємств, установ, органiзацiй вiд
злочинних i iнших антигромадських зазiхань. Свою повсякденну дiяльнiсть
мiлiцiя будує на основi Закону Росiйськоï Федерацiï вiд
18.04.1991р. Про мiлiцiю, а також на базi прийнятих у його розвиток
вiдомчих нормативних актiв
Чинним законодавством на мiлiцiю покладенi наступнi обов'язки:
пiдтримка громадського порядку в населених пунктах i на транспортних
магiстралях;
попередження й припинення злочинiв i правопорушень;
вживання необхiдних заходiв до виявлення й розкриття злочинiв, виявленню
причин, ïх що породжують;
порушення кримiнальних справ i виробництва необхiдних слiдчих дiй по
встановленню й закрiпленню слiдiв злочинiв;
виробництво дiзнання по кримiнальних справах у межах наданоï
компетенцiï
Таким чином, виробництво дiзнання є далеко не єдиною
функцiєю мiлiцiï. Бiльше того, цей вид ïï
дiяльностi не є й основним, тому що виступає в якостi
похiдного вiд iнших не процесуальних функцiй мiлiцiï, а саме
— функцiй охорони громадського порядку, виявлення, припинення й
попередження правопорушень
Цим обумовлена й структура мiлiцiï. До неï входить пiдроздiл
зовнiшньоï патрульно-постовоï служби, карний розшук,
паспортноï роботи й ДАI, якi створюються, як ми вже вiдзначали, по
територiальнiй ознацi. На залiзницi, водному й повiтряному транспортi
створюються вiдповiднi пiдроздiли транспортноï мiлiцiï
Оскiльки деякi пiдроздiли мiлiцiï, спiвробiтники яких надiленi
правом виробництва дiзнання, здiйснюють i оперативно-розшукову
дiяльнiсть, як засiб реалiзацiï покладених на них обов'язкiв по
виявленню, припиненню й попередженню злочинiв, ми можемо говорити про
мiлiцiю, як про специфiчний орган. Специфiкою мiлiцiï як органа
дiзнання саме i є та обставина, що ïï пiдроздiлу у
своïй дiяльностi сполучать як процесуальнi функцiï —
виробництва дiзнання, так i не процесуальнi — здiйснення оперативно-
розшукових дiй i дiяльностi по охоронi громадського порядку. Це
специфiчна властивiсть мiлiцiï особливо коштовно для вiйськового
прокурора при органiзацiï взаємодiï. Часом, не
процесуальний шлях роботи мiлiцiï досить ефективний у роботi
вiйськовоï прокуратури, тому що оперативна iнформацiя, доповнюючи
собою процесуально отриманi докази, яснiше обрисовує ту або iншу
подiю, що цiкавить вiйськового прокурора або слiдчого вiйськовоï
прокуратури. Примiром, у вiйськову прокуратуру Наро-Фоминского гарнiзону
надiйшла заява вiд командира вiйськовоï частини 63622 iз проханням
вiдгородити його вiд наклепу, що втримується в листах, що
надходять у рiзнi iнстанцiï, включаючи Уряд Росiйськоï
Федерацiï, Мiнiстерства Оборони Росiйськоï Федерацiï,
Головну вiйськову прокуратуру. У них утримувалася iнформацiя про те, що
начальник госпiталю (вiйськова частина 63622) незаконно здобуває
житло в мiстi Наро-Фоминске й г. Москва для себе й своïх родичiв,
причому засобу на придбання житла вiн одержує шляхом зловживання
службовим становищем. При проведеннi перевiрки отриманоï заяви,
факти, що втримуються в листах не пiдтвердилися, а особи ïх що
пiдписували залишилися анонiмними, тому що автори пiдписувалися
вигаданими iменами. Установити факт анонiмностi в цьому випадку допомiг
Наро-Фоминский паспортний стiл, а взаємодiя зi спiвробiтниками
Особливого вiддiлу вiйськовоï частини 19612 допомогло звузити коло
можливих анонiмникiв до декiлькох осiб з бiльш нiж пiвтисячного
колективу госпiталю
