Роздiл 6. СИНТАКСИС. АТРИБУТИВНI ВIДНОШЕННЯ

АТРИБУТИВНI ВIДНОШЕННЯ-цетакi вiдношення мiж головним i залежним словом у словосполученнi, при яких залежне слово вира- ‘Р I I f I . жає ознаку головного: короткокрилии птах, перша поезiя. Залежне слово з атрибутивним значенням виступає у реченнi оз-наченням. Атрибутивнi вiдношення реалiзуються мiж словами, поєдну- i 1 ваними узгодженням: перший снiг або вiдмiнковим приляганням: I ^ I ^ хлопець у джинсах (який?), власне приляганням: дорога лiворуч (яка?). При цьому залежне слово може бути виражене:
      1) прикметником: полiтичний рейтинг]
      2) дiєприкметником: згадувана мелодiя] I I
      3) займенником: моя сорочка; V I .
      4) числiвником, третє поколiння] I *
      5) iнфiнiтивом: бажання вчитися] I ?
      6) прислiвником: кава по-турецьки, I *
      7) iменником без прийменника: збiрка поета] I
      8) iменником з приименником: миска з яблуками]
      9) цiлiсним словосполученням: поïздка з Киïва до Донецька.