СИСТЕМНИЙ ПIДХIД (МЕТОД)

СИСТЕМНИЙ ПIДХIД (МЕТОД) напрям методологiï наук, пiзнання, основу
якого складає дослiдження обєкта як системи. Уявлення про
систему виникло вже в давн-грец. фiлософiï й науцi (Евклiд, Платон,
Арiстотель). Засади С.п. розроблялись нiм. клас, фiлософiєю
(I.Кант, Ф.В.И.Шеллiнг, надто гегелiвська дiалектика). З сер. XIX ст.
створюються системнi змiстовнi теорiï: еволюцiйна теорiя Ч.
Дарвiна, генетика ґ.Менделя, перiодична теорiя Д.
Менделєєва, теорiя вiдносностi А.Ейнштейна тошо. У науцi
здiйснюється перехiд вiд першого етапу пiзнання безпосереднього
знання, коли дослiдження спрямовувалося на певний предмет, а завдання
дослiдника полягало в розкриттi, пiзнаннi явища з нього самого, до
дослiдження системного. Тобто це шлях вiд наук, предметоиентризму до
системоцентризму, вiд опису й пiзнання явиш або ïх суми до
вироблення наук, законiв. Системнi уявлення стали найсуттєвiшими
складниками всiх царин науки. В наш час жодна конкретна наука не може
функцiонувати без таких уявлень i вiдповiдних понять i термiнiв. Як у
будь-якiй науцi, С.п. доконечний у лiт- знавствi при розглядi всiх його
рiзнорiвневих об'єктiв вiд свiт, л-ри до окр. тв., при вивченнi
спiввiдношення л-ри з iн. царинами культури: видами мист-ва, науки,
фiлософiï, релiгiï, при дослiдженнi мiжнац.
взаємовiдносин. Думки про системнiсть л-ри висловлювалися
Арiстотелем, Г.Галiлеєм, ґ.В.Ф.ґегелем, М.Чернишевським, але
розвиток С.п. дiстає з початком глибшого вивчення свiт, л-ри в
звязках з поняттям середовища в культурно-iсторичнiй школi. У новiтньому
лiт-знавствi щодо С.п. висловлювано рiзнi ПОГЛЯДИ: вiд скептичних
заперечення його доцiльностi до думки структуралiстiв, нiбито лише системно-
структурнi методи забезпечують справдi наук, точнiсть. При С.п.
рiзноманiття лiт. явиш розглядається не просто шухлядково, але
простежується функцiонування рiзних типол. систем, зокрема,
системи епох (або менш тривалих перiодiв): культ.- нац., зональних,
регiональних; худож. (системи напрямiв, стилiв, жанрiв). С.п до вивчення
лiт. процесу поєднує iст. i теор. методи, сприяє
подоланню дослiдницького субєктивiзму, закладає пiдвалини
для порiвн.-типол. аналiзу. С.п. луже продуктивний при дослiдженнi
творчостi письменника як цiлокупностi, як худож. системи. Кожен худож.
досконалий тв. є також органiзованим цiлим, системою (точнiше,
системою систем рiзних системних рiвнiв), змiстовно- формальною
єднiстю. Ця єднiсть детермiнована взаємозумовленiстю,
взаємонеобхiднiстю, нерозривнiстю всiх складникiв рiзних рiвнiв.
С.п. створює мiцнi пiдвалини для порiвн.-типол. вивчення лiт.
явиш. Анатолiй Волков