Рапсод

РАПСОД (грец. rhapsodos) iснує двi етимологiï: 1) rhapto
прясти, зшивати + ode пiсня; 2) rhabdos гiлка + ode давн-грец.
мандрiвний виконавеиь-рецитатор. Р. у гарному вбраннi, прикрашенi вiнком
з посохом символом магiчноï влади над слухачами, виступали при
дворах можновладцiв, i iа урочистих зiбранi iях громадян або спецiальних
змаганнях, наспiвно декламуючи напам ять поет, тексти. Р. дiяли в Мал.
Азiï, згодом поширилися на материкову Гелладу, острови Архiï
iелагу та Iталiю. СпершуР. виконували як власнi, так i чужi епiч. та лiр-
епiч. пiснi. З VI1-V ст. до н. е. виконавство вiдокремилося вiд поет,
творчостi. Р стали лише виконувати чужi, переважно гомерiвськi пiснi.
Цим Р. вiдрiзнялися вiд аедiв Зокрема, зУI ст. до н. е. на панафiнських
(заг. грец.) змаганнях Р. рецитували саме роздiли гомерiвського епосу.
Пiзнiше рапсодiвське виконання стає гатунком театр, мист-ва:
мелолекламаï тiï пiд власний акомпанiмент на лiрi. За рим.
часiв таким виконавцем був напр., Нероï i. Р. типол. подiбнi на
кельт, бардiв, укр. кобзарiв i лiрникiв, туркмен, багшi. кирг.-казах,
жиршi Подiбно до бардiвських i кобзарських шкiл Р. мали родиннi школи,
напр., на о-вах Хiос (гомерiли) та Самое (креофелiди). Анатолiй Волков