Гусан

ГУСАН (вiрм. вiд Гiсане умираючий та воскресаючий бог, аналог. Дiонiса)
      1. Служитель у храмi Гiсана або Ари Прекрасного, шо справляв
      театралiзований обряд поховання цього бога. Першi згадки про Г.
      сягають V ст. (iсторики Агафангел, Павтос Бузанд. Мовсес
      Хорєнацi).
      2. У гелленiзм i (336-323 р. до н.е.) учасники поховання великоможних
      осiб. Г. зображували ïхнi подвиги, за словами батька вiрм.
      iсторiографiï Мовсеса Хоренаиi, спiвом, показом i танцем пiд
      звуки пандури. Така змiна функцiй Г. знаходить пояснення у звзку
      культу предкiв з обрядом поховання Гiсане.
      3. Вiрм. синкретичний виконавець спiвак, рапсод, комедiант, музика,
      гравець на барабанi, сопiлцi, трубi, лiрi, пандурi. Вони були
      обов'язковими учасниками весiль i поховань, виступали в ярмарково-
      майданових театрах. До репертуару Г. входила також гарiба. Разом iз
      епiч. спiвцями — вiкасанами — вони зберегли в нар.
      памятi давн-вiрм. епос Сасунцi Давид (Давид Сасунський). З XVII ст.
      Г. дiстають назву ашугiв. Анатолiй Волков