Гусан

ГУСАН (вiрм. вiд Гiсане умираючий та воскресаючий бог, аналог. Дiонiса)
1. Служитель у храмi Гiсана або Ари Прекрасного, шо справляв
театралiзований обряд поховання цього бога. Першi згадки про Г.
сягають V ст. (iсторики Агафангел, Павтос Бузанд. Мовсес
Хорєнацi).
2. У гелленiзм i (336-323 р. до н.е.) учасники поховання великоможних
осiб. Г. зображували ïхнi подвиги, за словами батька вiрм.
iсторiографiï Мовсеса Хоренаиi, спiвом, показом i танцем пiд
звуки пандури. Така змiна функцiй Г. знаходить пояснення у звзку
культу предкiв з обрядом поховання Гiсане.
3. Вiрм. синкретичний виконавець спiвак, рапсод, комедiант, музика,
гравець на барабанi, сопiлцi, трубi, лiрi, пандурi. Вони були
обов'язковими учасниками весiль i поховань, виступали в ярмарково-
майданових театрах. До репертуару Г. входила також гарiба. Разом iз
епiч. спiвцями — вiкасанами — вони зберегли в нар.
памятi давн-вiрм. епос Сасунцi Давид (Давид Сасунський). З XVII ст.
Г. дiстають назву ашугiв. Анатолiй Волков