АМЕРИКАНСЬКА ШКОЛА

АМЕРИКАНСЬКА ШКОЛА порiвн. лiт- знавсгва наук, напрям, шо склався в США
в 2-iй пол. XIX ст. Передiсторiєю А.ш. є 1920-30 p.p., коли
стала вiдчутною обмеженiсть клас, компа ративiстики, шо була
репрезентована т.зв французькою школою. Виникало крит. ставлення до
ïï теор. настанов та до конкретних дослiджень, шо в них цi
настанови уречевлювалися, до європоцентризму, самообмежування
колом основних л-р європ регiону, до майже виключно дослiджування
казусiв впливiв на матерiалi цих л-р. Ставало очевидною потреба
розширити рамки дослiджень, знайти засадничо нов. методологiчний пiдхiд.
Поштовхом до оновлення компаративiстики став позалiт. i позалiт-знавчий
чинник, як це неодноразово мало мiсце в iсторiï науки. Поширення
фашистсько-нацистських режимiв i поч. 2-оï свiт, вiйни спричинили
численну емiграцiю європ. iнтелектуалiв у безпечну Америку. На
противагу вропi в Америцi було визнавано отриманi в iн. краïнах
наук, ступенi. Вiдсутнiсть нац. упередженостi до науковцiв з iн.
краïн сприяло тому, шо європ. компаративiсти незабаром в
багатьох амер. ун-тах розпочали викладання порiвн. лiт-знавства. Спершу
це були вченi, якi працювали в рiчишi франц школи. Вихiдцi з вропи
принесли з собою знання л-р своïх краïн: чех Р.Веллек,
нiмецьХ.Френц, iталiйцi Р.Поджiолi, Дж. Орсiнi, поляк З.К.Фокжовський,
росiянин Г.Струве, швейцарцi В.Фрiдерiх i Ф.Ж ост. Почалися пошуки нов.
пiдходу, увиразнювалося протистояння клас, компаративiстицi. Постала
доконечнiсть теор. обгрунтування цього пiдходу. Адже фактично складався
той напрям, шо згодом дiстав назву А.ш. Це вiдбулося 1958 на 2-ому
конгресi новоствореноï Мiжнар. асоцiацiï порiвн. лiт-знавства,
що вiдбувся в ун-тi Пн. Каролiни, де зiбралися вiдомi дослiдники не лише
з США, але й з Ст. континенту. Трад. компаративiзм був гостро
критикований в доповiдi Веллека Криза порiвн. лiт-знавства: Штучна
демаркацiя предмету i методики, механiчна концепцiя джерел i впливiв,
мотивацiя, що грунтується на культ нацiоналiзмовi, яким би
лiберальним вiн не був ось симптоми давн. кризи порiвн. лiт-знавства. На
вiдмiну вiд французькоï школи А.ш. основну увагу придiляє не
конкретним казусам мiжнац. реиепцiй, але встановленню iнтернац. заг.
закономiрностей лiт. процесу, наднац. категорiям, таким як жанри, форми,
теми, стилi, течiï. У наш час А.ш. є чи не найвагомiшим
напрямом у зх. компаративiстицi. З позицiй цiєï школи
друкуються впливовi мiжнар. журнали, вiдбуваються наук, конгреси.
Анатолiй Волков