Дiтям

Категории

1.   1 Микола Вороний

Оригинал

Снiжинки
Бiлесенькi снiжиночки,
вродились ми з води;
легенькi, як пушиночки,
спустилися сюди.
Ми хмарою носилися
вiд подиху зими,
i весело крутилися
метелицею ми.
Тепер ми хочем спатоньки,
як дiтоньки малi,
i линемо до матiнки —
до любоï землi.
Але вiтрець буйнесенький
Жене та крутить нас.
Не дми, не дми, дурнесенький,
Бо вже нам спати час.
Матуся наша рiдная
холодна i суха,
бо дуже змерзла, бiдная,
вона без кожуха.
Отож ïï нагрiємо,
устелимо снiжком.
Мов ковдрою, накриємо
легесеньким пушком.
Нехай зимою злючою
вона спочине в снi,
щоб зеленню пахучою
прибратись навеснi!
Щоб з ниви колосистоï
Був добрий урожай –
То й долi променистоï
Зазнає рiдний край!