СЕРЦЕ МУЗИКИ

Категории

1.   1 Микола Вороний

Оригинал

Пам'ятi М. Лисенка

I

Серце музики спинилось...
Чуєте — серце музики!
Серце, що ритмами билось,
Вже занiмiло навiки.
Ох, як те серце любило -
До нестерпучого болю!
Як воно тяжко болiло
За Украïну, за волю...
Повне святоï розпуки,
Серце музики стискалось,
Далi — не стерпiло муки -
I розiрвалось!...

II

Яка краса! Усе життя
В акорди перелить,
З високих дум i почуття
Нове життя творить!
Нести любов, будити гнiв,
Творити чудеса...
О, вiщий спiв, натхненний спiв!
Яка в ньому краса!
Хай серце, болю повне вщерть,
Розiрветься... нехай!
Висока честь: прийняти смерть
За любий, рiдний край!
Висока честь: усi скарби
Зложити на вiвтар, -
I жити в пам'ятi юрби
Як лицар i кобзар!
Серед братiв, серед сестер,
Де пiсня гомонить,
Спiвець почив, але не вмер
I вiчно буде жить.
Киïв, 1912р.