Межа
Олег Ольжич ()
По рiвнiй гранi двох свiтiв iдеш,
Що, наче скло, невидима i гостра.
I тягне, рве глибинами без меж
Одкрите серце ненаситний простiр.
Ступи лiворуч: легкий буде спад,
Повiльнi луки, млявi серпантини.
Вiд iнтелекту через хлiб назад
До жаху i бєзсилости клiтини.
А вправо ступиш — прiрва i провал,
I знову сплеск, i в клекотiннi виру —
Лише твiй шал щитом проти навал.
Одвага ж, коли ти запрагнув. Вiра.
