Човен

Категории

1.   1 Гребiнка ЄВген

1833р.

Оригинал

Заграло, запiнилось синєє море,
I буйнiï вiтри по морю шумлять,
I хвиля гуляє, мов чорнiï гори
Одна за другою бiжать.
Як темная нiчка, насупились хмари,
В тих хмарах, мов голос небесноï кари,
За громом громи гуркотять.
I грає, i пiниться синєє море.
Хтось човен на море пустив,
Бурхнув вiн по хвилi, ниряє на волi,
Од берега геть покотив;
Качається, бiдний, один без весельця.
Ох, жаль менi човна, ох, жаль мого серця!
Чого вiн пiд бурю поплив?
Ущухнуло море, i хвилi вляглися;
Пустують по пiнi мавки;
Уп'ять забiлiли, уп'ять простяглися
По морю кругом байдаки;
Де ж човен'дiвався, де плавле, мiй милий?
Мабуть, вiн не плавле, бо онде по хвилi
Бiлiють iз його трiски.
Як човновi море, для мене свiт бiлий
Iзмалку здавався страшним;
Да як заховаться? не можна ж вiк цiлий
Пробути з собою, одним.
Прощай, мiй покою, пускаюсь у море!
I, може, недоля i лютеє горе .
Пограються з човном моïм.