ГОРОБЦI ТА ВИШНЯ

Категории

1.   1 Гребiнка ЄВген

Оригинал

Глянь, мянь, летять, да ïх летить чимало,
Куди оце летятьь з осели Гарвбцi?
Дивлюсь, у сад, побрались ïвалодцi.
На Вишеньцi ïх сеть-то насiдало,
I бенкезараз пiдняли;
Цвiрiнькають, джеркочуть, знай, на Вишнi
Iз ранку самого до пiзньоï пори,
Я простий чоловiк, то й взяв собi на мислi,
Що Вишеньцi моïй предобре у саду,
Що ïй превесело, бо як край еï йду
Або i так коли зирну у сад iз хати,
Все звелять горобцi по гiлочках скакати.
Ось тиждень як, не був, дивлюсь — кат його ма!
На. Вишеньцi, гостей нема.
Чого лишень вони лiтатi перестали?
Як розiбрав, бодай-, i не казать!'
Ох! поти жевжики вчащали,
Поки i всi ягоди на Вишнi обдзюбали -
Тепер да бiдноï нiколи не летять.