ЗНАЧЕННЯ ВРАЗИ
Василь Барка ()
Я нiкому не суддя! i знаю
тiнь свою в тропi щоденнiй.
Коло башти присудив до зламу
грiм — ялину, кору здерши.
Кору — збризнувши навкруг, як згубу
царськоï парчi на трави:
звiдти з лiтер прочитай пробудну
звiстку про пишноти втратнi.
При дощi, з краплистою вагою,
в розтрiски корона зверглась:
звiдти з ноток вимовляй терпкою
згадку про шумке мiзер'я.
З кожною грозою судьби дужчi -
думку вчать: про вiчнi звiти.
Осiнь дожида! квиток доручить
огняний — на вихiд звiдси.
