I все-таки до тебе думка лине

Категории

Леся Украïнка ()

Оригинал

I все-таки до тебе думка лине. Мiй занапащений, нещасний краю. Як я тебе згадаю,  У грудях серце з туги, з жалю гине.   Сi очi бачили скрiзь лихо i насилля, А тяжчого вiд твого не видали,  Вони б над ним ридали, Та сором слiз, що ллються вiд безсилля.   О, слiз таких вже вилито чимало, — Краïна цiла може в них втопитись: Доволi вже ïм литись, — Що сльози там, де навiть кровi мало!     Коментар Леся Украïнка так переймалася долею свого занапащеного краю, нещаснiшого за якого не бачила навiть у далеких землях, що болем промовляла: Що сльози там, де навiть кровi мало! Наскiльки ж глибокими були сила почуттiв, вiдчай поетеси, що вона, гуманна людина, заговорила навiть про кровопролиття! А можливо, це лише заклик до дiï, адже сором слiз, що ллються вiд безсилля.

Метки

I все-таки до тебе думка лине, ЛЕСЯ УКРАÏНКА, УКРАÏНСЬКА ЛIТЕРАТУРА 10-х РОКIВ XX СТ., Стислий виклад твору, Скорочено, Уривки, УКРАÏНСЬКА ЛIТЕРАТУРА 10-х РОКIВ XX СТ, УКРАÏНСЬКА ЛIТЕРАТУРА, 10-х РОКIВ, XX СТ, твiр, стислий, короткий, скорочено, уривки, основна, думка, переказ