I все-таки до тебе думка лине

Категории

1.   1 Леся Украïнка

Оригинал

I все-таки до тебе думка лине.
Мiй занапащений, нещасний краю.
Як я тебе згадаю,
 У грудях серце з туги, з жалю гине.
 
Сi очi бачили скрiзь лихо i насилля,
А тяжчого вiд твого не видали,
 Вони б над ним ридали,
Та сором слiз, що ллються вiд безсилля.
 
О, слiз таких вже вилито чимало, —
Краïна цiла може в них втопитись:
Доволi вже ïм литись, —
Що сльози там, де навiть кровi мало!
 
 
Коментар
Леся Украïнка так переймалася долею свого занапащеного краю, нещаснiшого за якого не бачила навiть у далеких землях, що болем промовляла: Що сльози там, де навiть кровi мало! Наскiльки ж глибокими були сила почуттiв, вiдчай поетеси, що вона, гуманна людина, заговорила навiть про кровопролиття! А можливо, це лише заклик до дiï, адже сором слiз, що ллються вiд безсилля.

Метки

I все-таки до тебе думка лине, ЛЕСЯ УКРАÏНКА, УКРАÏНСЬКА ЛIТЕРАТУРА 10-х РОКIВ XX СТ., Стислий виклад твору, Скорочено, Уривки, УКРАÏНСЬКА ЛIТЕРАТУРА 10-х РОКIВ XX СТ, УКРАÏНСЬКА ЛIТЕРАТУРА, 10-х РОКIВ, XX СТ, твiр, стислий, короткий, скорочено, уривки, основна, думка, переказ