КАСИДА ПРО ЗЛОТОТIЛУ ДIВЧИНУ

Дiвчина злототiла у хвилi хлюпотiлась, i хвиля золотiла.
А вiти й баговиння ïï тiнили тiнню, а соловей гульливий спiвав
дiвчинi бiлiй.
Упала нiч срiблиста, iмла недобра млиться, на гори по безлiссю буланий
вiтер звiвся.
Дiвчина зволожiла у хвилi стала бiла, а хвиля зчервонiла.
Зiрниця зазорiла на тисячу корiвок, жалобним маєм крита, плющами
перевита.
Дiвчина осмутнiла в огнi плила-лелiла, а соловей жалiвся, що обгорiли
крила.Дiвчина злототiла була мов чапля бiла, що хвиля золотила.
Переклад М. Лукаша