Ой у степу криниченька

Категории

1.   1 Суспiльно-Побутовi Пiснi

Оригинал

Ой у степу криниченька,
З неï вода протiкає.²
Гей, там чумак сивi воли пасе
Та з криницi напуває.
Воли ревуть, води не п'ють.
Бо в Крим дорiженьку чують.²
Ой Бог знає, та Бог i вiдає.
Де чумаченьки ночують.
Ой ночують чумаченьки
В чистiм степу при долинi,²
Розпустили сiрi воли пасти
При зеленiй муравинi.
Умер, умер чумаченько
Та в недiленьку вранцi,²
Поховали того чумаченька
У зеленому байрацi.
Ой прилетiла сива зозуленька.
Та все ку-ку та ку-ку.²
— Ой подай, чумаче, та подай, голубе,
Та хоч правую руку!
— Ой рад би я, моя мила.
Хоч обидвi подати:²
Насипано та сироï землi.
Що не можу пiдняти.
Коментар
Народна чумацька пiсня Ой у степу криниченька оповiдає про тяжку долю чумакiв. Чумаки лагодили вози, запрягали волiв, збиралися у валки й вирушали в довгу й небезпечну дорогу — у Крим по сiль. У мандрiвцi траплялися рiзнi пригоди — i розбiйники нападали, i хвороби чiплялися, i худоба пропадала. Тому складено так багато журливих пiсень про чумацьку долю, коли господарi пiсля кiлькамiсячноï подорожi не поверталися додому, а знаходили останнiй притулок десь край дороги.
Взагалi, чумаки — першi купцi, мандрiвники, жива газета. Вони побували не лише в Криму, а у й Європi, в багатьох краïнах, сприяли економiчним та культурним зв'язкам мiж державами. У пiснi зустрiчається фольклорний образ зозулi з ïï вiщуванням, постiйнi епiтети (чистий степ, зелена муравина, зелений байрак, сира земля).

Метки

Ой у степу криниченька, IЗ ПIСЕННИХ СКАРБIВ, СУСПIЛЬНО-ПОБУТОВI ПIСНI, Стислий виклад твору, Скорочено, Уривки, твiр, стислий, короткий, скорочено, уривки, основна, думка, переказ