Гомiн, гомiн по дiбровi

Категории

1.   1 Суспiльно-Побутовi Пiснi

Оригинал

Гомiн, гомiн по дiбровi,
Туман поле покриває,
Мати сина проганяє:
Iди, сину, геть вiд мене —
Нехай тебе турки вiзьмуть!
Мене, нене, турки знають —
Мене кiньми надiллють!
Гомiн, гомiн по дiбровi.
Туман поле покриває,
Мати сина проганяє:
Iди, сину, геть вiд мене —
Нехай тебе орда вiзьме!
Мене, нене, орда знає —
Срiблом, злотом надiляє!
Старша сестра коня веде,
А пiдстарша зброю несе,
А меншая випитує:
Коли, брате, з вiйська прийдеш?
Вiзьми, сестро, пiску жменю.
Посiй його на каменю —
Ходи к ньому зiроньками,
Полий його слiзонькамиi
Коли, сестро, пiсок зiйде —
Тодi брат твiй з вiйська прийде!
Гомiн, гомiн по дiбровi.
Туман поле покриває.
Мати сина прикликає:
Вернись, синку, додомоньку.
Змию тобi головоньку!
Мене, нене, змиють дощi,
А розчешуть густi терни,
А висушать буйнi вiтри!..
Коментар
Народна пiсня Гомiн, гомiн по дiбровi належить до козацьких пiсень. Запорозькi козаки — мужнi захисники своєï рiдноï землi. Кожен хлопчик змалку готувався до служби у вiйську. На Запорозькiй Сiчi був вiй кодекс честi: треба виявляти мужнiсть i стiйкiсть у боротьбi ворогами, не кидати товаришiв у бiдi, ставити громадськi iнтереси вище особистих. Хоч жiнки, матерi й залишалися самi, все ж вважати за честь посилати в запорожцi чоловiкiв та синiв; не прощали зради. Служба козацька важка й небезпечна, дуже часто не поверталися неï, падали на полi бою. Про це й говориться у творi. У пiснi використанi традицiйнi для фольклору прийоми паралелiзму (паралельне ображення явищ природи й людського життя), дiалогу, трикратного повторення, вживаються ласкаво-зменшувальнi слова.

Метки

Гомiн, гомiн по дiбровi, IЗ ПIСЕННИХ СКАРБIВ, СУСПIЛЬНО-ПОБУТОВI ПIСНI, Стислий виклад твору, Скорочено, Уривки, Гомiн, гомiн по дiбровi, твiр, стислий, короткий, скорочено, уривки, основна, думка, переказ