Вiють вiтри, вiють буйнi

Категории

1.   1 Пiснi Марусi Чурай

Оригинал

Вiють вiтри, вiють буйнi, аж дерева гнуться;
О, як моє болить серце, а сльози не ллються.
Трачу лiта в лютiм горi i кiнця не бачу.
Тiльки тодi i полегша, як нишком поплачу.
Не поправлять сльози щастя, серцю легше буде,
Хто щасливим був часочок, про смерть не забуде.
Єсть же люди, що i моïй завидують долi;
Чи щаслива ж та билинка, що росте на полi?
Що на полi, що на пiсках, без роси, на сонцi?
Тяжко жити без милого i в своïй сторонцi.
Де ти, милий, чорнобривий? Де ти? Озовися!
Як я, бiдна, тут горюю, прийди подивися.
Коментар
Пiсня Марусi Чурай Вiють вiтри, вiють буйнi передає почуття самотньоï дiвчини, яка страждає в розлуцi з милим чорнобривим. Для неï це — люте горе, вона себе порiвнює з билинкою в полi, що росте на пiску, без роси, на спецi. Починається твiр поетичним паралелiзмом (дерева гнуться — сльози не ллються) i закiнчується риторичними питальними та окличними реченнями. Має струнку органiзацiю, дуже мелодiйний, i донинi користується популярнiстю.

Метки

Вiють вiтри, вiють буйнi, ПIСНI МАРУСI ЧУРАЙ, Стислий виклад твору, Скорочено, Уривки, Вiють вiтри, вiють буйнi, твiр, стислий, короткий, скорочено, уривки, основна, думка, переказ