КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/ZMIST/PISNI/MARUSICHURAY/viytvitri.dhtml

	ВIють вIтри, вIють буйнI

	Категории Пiснi Марусi Чурай				 ()Ў ./ 13 Клас					 (#hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

	Оригинал Вiють вiтри, вiють буйнi, аж дерева гнуться; О, як моє болить серце, а сльози не ллються. Трачу лiта в лютiм горi i кiнця не бачу. Тiльки тодi i полегша, як нишком поплачу. Не поправлять сльози щастя, серцю легше буде, Хто щасливим був часочок, про смерть не забуде. Єсть же люди, що i моïй завидують долi; Чи щаслива ж та билинка, що росте на полi? Що на полi, що на пiсках, без роси, на сонцi? Тяжко жити без милого i в своïй сторонцi. Де ти, милий, чорнобривий? Де ти? Озовися! Як я, бiдна, тут горюю, прийди подивися. Коментар Пiсня Марусi Чурай Вiють вiтри, вiють буйнi передає почуття самотньоï дiвчини, яка страждає в розлуцi з милим чорнобривим. Для неï це — люте горе, вона себе порiвнює з билинкою в полi, що росте на пiску, без роси, на спецi. Починається твiр поетичним паралелiзмом (дерева гнуться — сльози не ллються) i закiнчується риторичними питальними та окличними реченнями. Має струнку органiзацiю, дуже мелодiйний, i донинi користується популярнiстю.

	Метки Вiють вiтри, вiють буйнi, ПIСНI МАРУСI ЧУРАЙ, Стислий виклад твору, Скорочено, Уривки, Вiють вiтри, вiють буйнi, твiр, стислий, короткий, скорочено, уривки, основна, думка, переказ

URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/ZMIST/PISNI/MARUSICHURAY/viytvitri.dhtml