БОГДАН-IГОР АНТОНИЧ Дороги
Категории
Оригинал
Розгорнулась земля, наче книжка(дороги, дороги, дороги).
Зашумiла трава i принишкла,
простелилась нам юним пiд ноги.
Тiльки небо i тiльки пшениця
(над нами, за нами, пiд нами).
Тiльки безкрай i далеч iскриться,
тiльки безвiсть вiтає вiтрами.
Голубiнь, золотавiсть i зелень
(яруги, галявини, кручi).
Розспiвались таємно: дзiнь-дзелень
цвiркуни в конюшинi пахучiй.
Залiзиста вода iз криницi
(дороги, дороги, дороги).
О, вiдкрий нам своï таємницi,
дивний мiсяцю мiдянорогий!
Бо в дорогах звабливая врода
(о зелень! о юнiсть! о мрiє!).
Наша молодiсть, наче природа,
колосистим ще лiтом доспiє.
Коментар
Романтична й алегорична картина дороги змальована у вiршi поета в оригiнальнiй формi повтору, уточнення-зауваження в дужках. Це створює певний оригiнальний ритмiчний малюнок. Дорога простелилася
юним пiд ноги, вона сповнена привабливостi й таємниць, треба лише пройти ïï, не схибити, побачити ïï красу й досконалiсть.


