Жаба й Вiл

Категории

1.   1 Леонiд Глiбов

Оригинал

Раз Жаба вилiзла на берег подивиться
Та й трошечки на сонечку погрiться.
Побачила Вола
Та й каже подрузi тихенько
(Вигадлива була!):
— Який здоровий, моя ненько!
Ну що, сестрице, як надмусь.
То й я така зроблюсь?
От будуть жаби дивуваться!
— I де вже, сестро, нам рiвняться... —
Казать ïй друга почала;
А та не слуха... дметься... дметься.
— Що, сестро, як тобi здається.
Побiльшала хоч трохи я?
— Та нi, голубонько моя!
— Ну, а теперечки? Дивися!
— Та годi, сестро, схаменися!
— Не слуха Жаба, дметься гiрш,
— Все думає, що стане бiльш.
— Та й що, дурна, собi зробила?
— З натуги луснула — та й одубiла!
Такi i в свiтi жаби є.
Прощайте, нiде правди дiти;
А по менi — найлучче жити,
Як милосердний Бог дає.
Коментар
Байка Л. Глiбова розповiдає про Жабу, яка, побачивши Вола, захотiла ти такою великою, як вiн. Заздрiсть примусила ïï надиматися, поки ! луснула, хоч подруга й застерiгала ïï про небезпеку. Це алегорична картина, яка висмiює людей, що прагнуть досягти того, що виходить межi ïхнiх можливостей. Причому йдеться не про щось необхiдне, суспiльно корисне, а про звичайнi забаганки. Автор у кiнцi виводить мораль: треба жити так, як милосердний Бог дає, тобто вiдповiдно до своïх можливостей та здiбностей. Байка побудована у формi динамiчного дiалогу, з емоцiйно забарвленою лексикою (голубонька, одубiла та iн.).

Метки

Жаба й Вiл, ЛЕОНIД ГЛIБОВ, Стислий виклад твору, Скорочено, Уривки, ГУМОРИСТИЧНI ТВОРИ, твiр, стислий, короткий, скорочено, уривки, основна, думка, переказ