Велика лiтера у власних назвах осiб i загальних назвах людей
З великоï лiтери пишемо:
1. Iмена, по батьковi, прiзвища, псевдонiми, прiзвиська, конспiра тивнi
клички: Надiя, Василь, Сергiй, Тетяна, Олександр Петрович Довженко,
Василь Симоненко, Iван Нечуй-Ле- вицький, Леся Украïнка (Лариса
Петрiвна Косач), Остап Вишня (Павло Михайлович Губенко), Олександр
Олесь (Олександр Iвано вич Кандиба), Олег Ольжич (Олег Олександрович
Кандиба), Богдан- Iгор Антонич, Шекспiр, Цицерон, Квiнт Горацiй
Флакк, Нестор Лiтописець, Дюма Старший, Коб зар (про Т. Шевченка),
Каменяр (про I. Франка), Сонцепоклонник (про М. Коцюбинського).
Примiтки. 3 малоï лiтери пишемо назви народiв, племен, людей за
нацiональнiстю та мiсцем проживання: украïнець, бiлорус,
росiянин, iспанцi, болгари, чехи, кияни, львiвянин, оде сит,
полтавець. 3 малоï лiтери пишемо iмена та прiзви ща людей, якi
втратили значення влас них назв i стали загальними назвами: рентген
(назва апарата), дизель (назва двигуна), френч, макiнт ош (назви
одягу), донжуан (спокусник, лове лас), каïн (братовбивець), юда
(зрад ник), меценат (тепер покровитель наук, мистецтв); назви
одиниць вимiру ват, ом, ампер, кулон.
2. Назви релiгiйних понять: Бог, Господь, Отець Небесний, Син Божий,
Iсус Христос, М ат и Божа, Богородиця, Пречиста Д iва Марiя, Будда,
А ллах.
3. Назви божеств i мiфологiчних iстот: Брахма, Зевс, А поллон, Нептун,
Венера, Геракл, Прометей, Антей, Перун, Велес, Стрибог, Берегиня,
Лада, Кий, Хорив, Щ ек, Либiдь. Примiтки. Родовi назви мiфологiчних
iстот пи шемо з малоï лiтери: ангел, демон, русалка, мавка,
нiмфа, чугайстер, лiсовик, водяник, домовик, фея, фавн, титан.
Iндивiдуальнi мiфологiчнi назви, що перетворилися на загальнi або
вжива ються в переносному значеннi, пише мо з малоï лiтери:
молох вiйни, сучаснi геркулеси, дiд- мороз, баба-яга, iван-покиван.
4. Прiзвища людей, уживанi в за гальному значеннi без негативноï
оцiнки, пишемо з великоï лiтери: Гей, новi Колумби й М
агеллани, Напнемо вiтрила наш их мрiй! В. Симоненко. Орфографiя
Дороги йш ли, врiзалися з розгону У плем ена, П о м п еï та
мiста… С ивiли т а вiдходили П лат они, I формули слiдiв чит
ав Сковорода. Б. О лiйник. Якщо ж прiзвища (iмена) вжива ються
зневажливо, вони пишуться з малоï лiтери: квiслiнги, дант еси,
валуєви, плюш- кiни, облом ови, кайдаш i. Чого варт i наш i т
ам ерлани та на полеони без коня? ( О. Гончар).
5. Назви дiйових осiб у байках, казках, драматичних творах, хоч у
звичайнiй мовi вони вживаються як загальнi iмена: Л исиця, Щ ук а ,
В о вк та Я гня, Бдж ола i Ш ерш ень, Лебiдь, Рак i Щ ука, М а в к а
, П ерелесник; Той, що греблi рве; Л iсовик, Водяник, Червона Ш
апочка, Iвасик-Теле- сик, Баба Я га, Д iд Мороз.
6. Клички свiйських тварин, а та кож приручених чи дресированих звiрiв
i птахiв: собака Сiрко, кiнь Гнiдий, кот ик М урчик, корова Зiрка,
папуга Фа раон, слон Равi.
7. Особливостi написання скла дних власних iмен та прiзвищ: У складних
(подвiйних) iменах, якi пишемо через дефiс, кожна складова частина
починається з ве ликоï лiтери: Зиновiй-Б огдан Х м
ельницький, Вольфган-Амадей Моцарт. I Рiзнi частки, артиклi, iншi
служ бовi слова (ван, да, де, дi, дед, ед, ель, ла, фон тощо) у
серединi прiзвищ та iмен iншомовного походження пи шемо з малоï
лiтери й окремо: Н ур ед Д iн, Абд ель Керiм, Бретон де лос Еррерос.
Частки, артиклi та iншi службовi слова перед iншомовними прiзви щами
пишемо з малоï лiтери й окремо: Людвiг ван Бетховен, да Вiнчi,
Ло пе де Вега Карпiо, фон дер Гольй, але: Декарт, Фонвiзiн,
Ларошфуко, Ла фонтен (за традицiєю, ïх так за своïла
украïнська мова). У корейських, вєтнамських, бiр
манських, iндонезiйських i таï ландських прiзвищах та iменах
усi складовi частини пишемо з великоï лiтери (без дефiсiв): Хо
Ш i М iн, У Чин Су, Кiм Iр Сен, Лiм Хон Iн, Суджоно Хадiното, Кулам
Сайпрадiт. Слово дон (пан) перед особовим iмям як форму ввiчливого
звертан ня пишемо окремо й з малоï лiтери: дон Базiлiо, дон
Педро, дон Хосе. У власних назвах вiдомих лiтера турних героïв
це слово пишемо з великоï лiтери: Дон Ж уан, Дон Кiхот, але: у
загальному значеннi слово дон жуан пишемо з малоï лiтери i
разом. 95 УКРАÏНСЬКА МОВА Тюркськi, вiрменськi та iншi осо бовi
назви з компонентами бей, за де, огли. мелiте i т. iн. що вказують
на соцiальний стан, родиннi сто сунки тощо, пишемо разом: Iзмаiлбей,
Турсунзаде, Керогли; але: арабське iбн пишемо окремо: Iбн Рустик,
Iбн Сiпа, Iбн Фадлан, а тюркське паша через дефiс: Осман-паша, Гедiк-
паша. Частини прiзвищ Мак-, Ван-, Сен-, Сан- пишемо з великоï
лiтери i че рез дефiс: Ван-Дейк, Ван-Гог, Сен-Сiмон, Сан-Мартiнi.
Особливостi написання прикмет никiв, утворених вiд складних особо
вих iмен: прикметники, утворенi вiд iмен, що пишуться через дефiс,
зберiгають це написання: Жан-Жак жан-жакiвський; вiд прiзвищ типу:
ван Бетховен, фон Бетховен, фон Бiсмарк утво рюються тiльки вiд
iменника бетховенський, бiсмаркський; утворенi вiд iменi й прiзвища
прикметники пишемо через дефiс: Вальтер Скотт валътер-скот-
тiвський, Ж уль Верн жулъ- вернiвський, Марк Твен марк- твенiвський.