Правопис сполучникiв

1. Складнi сполучники, утворенi по єднанням займенникiв з приймен
      никами або частками, пишемо разом: адже, анiж, абощо, аби, мовби,
      нiби, неначебто, нiбито, отже, отож, притому, причому, тож, також,
      тобто, якби, якщо, щоб, себто, цебто.
      2. Якщо частки то, ж, би (б) зберiга ють пiдсилювальне значення, то
      пишуться окремо: все ж таки, бо ж, або ж, але ж, адже ж, хоч би,
      коли ж, коли б то, що ж до, 295 УКРАÏНСЬКА МОВА але: тому-то,
      тим-то, тiльки-но, отож-то, отож-бо (з пiдсилюваль ними частками -
      бо, -но, -то).
      3. У складених сполучниках усi ком поненти пишемо окремо: так що, тому
      що, через те що, для того щоб, замiсть того щоб, у мiру того як,
      дарма що, незважаючи на те що та iн.
      4. Сполучники щоб, якби, якщо, як- же, проте, зате треба вiдрiзняти вiд
      однозвучних слiв. Сполучники адже, нiж, анiж, та кож, мовби, наче,
      начебто, немов, нiбито не мають однозвучних з ни ми слiв i завжди
      пишуться разом.