Числiвники два (двi), три, чотири

Числiвники два (двi), три, чотири вимагають форми називного вiдмiн ка
множини з наголосом родового вiдмiнка однини: два брати, двi сестри, три
бабусi, чотири книжки, чотири вчителi. Якщо до складу словосполучення з
цими числiвниками входить означен ня, то воно може мати форму назив ного
чи родового вiдмiнка множини: два новi (нових) будинки, три ви сокi
(високих) ялини, двадцять чо тири квалiфiкованi ( квалiфiкова них)
робiтники. Iменники, що означають парнi предмети, у сполученнi з
числiвника ми два, три, чотири мають форму родового вiдмiнка множини:
два плеча, три вуха, чотири ока. Числiвники два, три, чотири тiль ки в
особливих випадках можуть спо лучатися з iменниками, що не пiдля гають
лiчбi: двi долi, двi любовi, двi молодостi, два щастя. Зовсiм не
сполучаються цi числiв ники з iменниками, що мають тiльки форму множини,
та з iменниками IV вiдмiни (лоша, теля, курча, коше ня). Для перелiку в
таких випадках використовують лiчильнi звороти зi словами душ, голiв,
штук, примiрни- 243 УКРАÏНСЬКА МОВА кiв тощо, а наведенi iменники
IV вiдмi ни можуть поєднувати з вiдповiдни ми збiрними
числiвниками (двоє ло ш ат , троє телят, четверо курчат ).