Людина й природа у творах Миколи Вiнграновського

Добуток Грiм i оповiдання Первинка. Микола Вiнграновський народився в
мiстi Первомайську на Миколаïвщинi в селянськiй сiм'ï. I з
дитинства вiдчував сильний зв'язок з навколишньою його красою природи.
Багато письменникiв оспiвують свiй рiдний край, виражають свою любов до
нього, захоплюються його неповторнiстю. Одним з таких письменникiв
є Микола Вiнграновський. У поезiï Грiм яскраво вiдтворений
картина лiтньоï грози. Як звичайно грiм лякає людей, але в
цьому вiршi грiм показаний добрим дiдусем, що допомагає дiтям
зiбрати врожай обтрусити галузi злив, груш:

• И натрусив зi зливи злив,
• Щоб легше було сливi

Навiть бурчання грому, що поет передає словами зi звуком р, з бурчанням дiдуся, що хоче здаватися суворим, але насправдi добрий. Многим з нас вiдома ця життєва картина
Людина безсумнiвно є такою ж часточкою природи, як рослини й
тварини. Коли людина розумiє це й пiклується про природу, то
природа неодмiнно вiддячить його. В оповiданнi Первинка ми бачимо, що
люди й тварини потрiбнi однi iншим, щоб вижити в тяжких умовах
Адже коли Велика Вiтчизняна вiйна наближалася до завершення, у
зруйнованому, голодному селi жiнки й дiти з нетерпiнням очiкували
повернення чоловiкiв-трудiвникiв, якi допоможуть вiдродити добробут на
селi. У цей час i дiти взрослели ранiше: Миколка мав усього рокiв
дванадцять . Мати… купити корову повинна була доручити Миколе. I
хлопчик був повинен попоратися з таким нелегким завданням! Головний
герой оповiдання — Миколка теперiшнiй глава сiм'ï, вiн
вiдчуває вiдповiдальнiсть i пiклується про молодший братику
й сестричцi, про хвору матюкай
Особливо зачiпає душу читача епiзод купiвлi корови Миколкой i
ïхня мандрiвка додому: Тепер вона була його, ïх, домашня, i iз
цiєï хвилини корiвка сподобалася йому на все життя. Хлопчик,
а за ним i автор, називає майбутню годувальницю сiм'ï
корiвкою:
Миколка глянув у темно-блакитнi коров'ячi очi й запитав:

• - А як тебе кликати? — Корiвка мигнула, i в ïï очах на мить промайнуло щось…

Ще один повноправний герой оповiдання — пес по iменi Собака. Безпритульна тварина, що прибилося до людей i знайшлася в них не тiльки нових хазяïв, а й друзiв. Закiнчується оповiдання символiчною картиною весняноï сiвби, у якому разом спiвробiтничають люди й тварини. Загальна робота стає загальною радiстю й принесе довгоочiкуваний добробут. Єднання iз природою стає єднанням людських душ. Напевно, це i є головною думкою творiв Миколи Вiнграновського