Лiрика Олексiя Костянтиновича Толстого

Видатному росiяниновi лiриковi, поетовi Олексiєвi
Костянтиновичевi Толстому властиво надзвичайно тонке вiдчуття краси
рiдноï природи. Вiн умiв уловити саме характерне у формах i фарбах
природи, ïï звуках i заходах. Не виключення й вiрш Осiнь.
Обсипається весь наш бiдний сад (1858). Поет говорить про пожовклi
листи, що летять по вiтрi, i про яскраво-червонi кистi на горобинах, що
в'януть. Саме цi рядки легко лягають на згадку, i картина, барвисто
зображена поетом, встає перед думкою. Зазначено самi помiтнi
прикмети осiнньоï пори. Друга половина вiрша — про сумну
любов i осiннiй смуток — зрозумiла тiльки дорослому Багато
добуткiв А. К. Толстого придбали широку популярнiсть у народi й стали
пiснями. Такi Дзвiночки моï, квiточки степовi…, Ой, каби Волг-
матiнка так назад побiгла…, Спускається сонце за
степи… i т.д. У цих i в iнших вiршах виразилося проникливе лiричне
почуття, вiдчуття батькiвщини