Дума про хлiб

Ця тема — разом з тим проста й складна. Проста, тому що
немає людини, який би не мiг сказати, що таке хлiб. Складна, тому
що досить символiчним є хлiб для всiх нас. Далi треба писати, що
без хлiба людин не проживе. Проблема в тiм, який хлiб мати на увазi.
Так, хлiб входить у денний рацiон, напевно, 90 % людей i в багатьох
мовах символiзує ïжу як таку. Але дуже небезпечно зупинятися
тiльки на житньому або пшеничному хлiбi. Думаю, тут треба говорити
властиво про людське щастя. Самi щирi подання про щастя
зустрiчаємо у святкових побажаннях, коли бажають, щоб був:

• Мир на землi й
• Хлiб на столi

Це правда, i не вся. Приклад сучасних розвинених держав доводить, що й надлишки хлiба на столi не роблять людини щасливим. Бiльше того, як затверджує статистика, найбiльший вiдсоток самогубцiв у свiтi доводиться на американських мiльйонерiв — людей, якi могли б кожний прокормити кiлька областей, а те й маленька держава! Чому ж цi люди йдуть iз життя? Не хлiбом самим буде жити людина…. Наскiльки правильнi слова! Скiльки суспiльних експериментiв (наприклад, соцiалiзм у СРСР i Китаю) провалилося через не облiк цього. Неправда, що в здоровому тiлi — здоровий дух. Скорiше, навпаки. Залiзне здоров'я й тугi м'язи ще нiкого не врятували вiд страху за життя рiдних, невизначеного майбутнього, незнання мети в життi, не навчили теперiшнiх людських вiдносин. У багатьох в'язницях спостерiгають ситуацiю, коли кремезнi бугаï вислужуються перед худими авторитетами, якi беруть гору тiльки силою духу. Та й у фiзичному свiтi та ж саме — смерть приходить тодi, коли iз сильного тiла виходить невидиме життя. I тут уже нiчого зробити неможливо.
Людинi для повноцiнного iснування духовний хлiб потрiбний так само, як
i фiзичний. Культура, утворення, переконання, внутрiшня шляхетнiсть,
чуйнiсть i такт — все це потрiбно гармонiйноï особистостi.
Але найбiльше людинi потрiбний Хлiб життя, Слово Боже. Багато рокiв ми
спочатку вiдкрито воювали з ним, а потiм просто замовчували,
прикриваючись розмовами про необхiднiсть бути як всi, головне —
без крайностей i вiдхилень, це — моя особиста справа…. Тепер
— унiкальний час волi й права вибору. Нiщо так не змiнює
людину до кращого, чим спадкування бiблiйних iдеалiв. Ми — свiдомi
особистостi й не можемо ухилятися вiд складних рiшень тiльки тому, що
так роблять всi, а так не робить нiхто. Прийшов час власноï
вiдповiдальностi. Для щастя потрiбний хлiб фiзичний, але духовний
— необхiдний