Плавання вiкiнгiв
Крiм смiливих мореплавцiв стародавностi финикийцев i допитливих грекiв,
жили в Європi ще однi вiдважнi пiдкорювачi моря. Ïх називали
вiкiнгами. Вони населяли скандинавське узбережжя. Потiм, коли мiсця для
життя стало менше, вони в пошуках орноï землi пiшли на пiвдень.
Ïхнi кораблi були пристосованi до плавання у вiдкритому морi. Деякi
вiкiнги прибiгали до розбою, ставали морськими пiратами, а деякi —
норманни, — переселялися на пiвнiчний схiд Францiï, схiд
Англiï, на Сицилiю й вiддiленi острови Iсландiï. На початку Х
ст. Норманн Гуннбьерн вiдправився в похiд на захiд через Iсландiю
Але знайшов там тiльки скелястi гори й землю, суцiльно покриту льодом.
Проте ця подорож пiдштовхнула iсландця ерика Торвальдсона Рудого (Рауда)
вiдправитися на пошуки нових краïн. В 982 р. з командою, що
нараховувала 32 чоловiк, вiн вiдправився на цi пошуки. Правда, не зовсiм
добровiльно. Перед цим, ерик пiд час сварки вбив двох чоловiкiв i був
вигнаний з Iсландiï на три роки. ерику в цьому походi пощастило
вiдкрити острiв, на якому вiн заснував двi колонiï. Землю вiн
назвав Гренландiєю, що у перекладi означає зелена земля.
Назва звернула на себе увага, i туди почали переселяться люди. Лише за
кiлька рокiв там уже налiчувалося 3 000 жителiв. Географiчно Гренландiя
належить Америцi. Отже, за 500 рокiв до Колумба ерик Рудий вiдкрив
Америку
Але й це ще не все. В 986 р. один купець направлявся з Iсландiï в
Гренландiю й збився зi шляхи. Через якийсь час вiн пiдiйшов на кораблях
до пiвденно-захiдного берега рiвнинноï й лiсистоï землi. Через
15 рокiв пiсля цього випадку на пошуки цiєï землi вiдправився
вiкiнг Лейв, син ерика, прозваний Щасливим. Про це розповiдає Сага
про Гренландце. З Лейвом було 35 чоловiк. Спочатку мандрiвники побачили
Землю Баффина, що назвали Хеллюланд (непотрiбна (даремна) земля). Лейв
взяв курс на пiвдень вiд ïï, через кiлька днiв плавання
мандрiвники побачили перед собою бiлi пiщанi обмiлини й пагорби, якi
поростили лiсом. Швидше за все, це був острiв Лабрадор. Ще пiвденнiше
вiкiнги знайшли острiв Белл-Исл i Ньюфаундленд. Жителi пiвночi були в
захватi вiд побаченого: рiвнi зеленi луги, богатие рибою рiки. Навiть
дикий виноград! Тому й назвали це мiсце Виноградною Краïною —
Винланд. У наступному роцi брат Лейва Торвальд почав новi подорожi
Але тепер йому довелося воювати з iндiанцями. В однiй з битв вiн був
убитий, а його команда вiдступила. Iндiанцiв вiкiнги називали
скрелингами. Проте, незважаючи на поразку, була зроблена ще одна спроба
заснувати колонiю. Але три роки вiйни з iндiанцями змусили вiкiнгiв
повернутися домийся
Географiчнi вiдкриття робилися, як правило, у пошуках ринкiв, сировини й
збуту товарiв. Вiдкриття, зробленi ще в античний час єгиптянами,
финикийцами, греками, узагальнив давньогрецький учений Клавдiй Птолемей,
склавши в II ст. карту миру, що охопила все Старе Свiтло (Новим Свiтлом
згодом назвали Америку). Схiдне узбережжя Африки, Пiвденну й Центральну
Азiю пройшли арабськi мандрiвники й купцi в VIII i XIV ст. В XV ст. дуже
привабливоï для подорожей була Iндiя, звiдки вивозили пряностi й
золото. Португальськi мореплавцi обiйшли Африку з пiвдня, вiдкривши все
захiдне й пiвденне узбережжя материка Але хiба тiльки європейцi
були першими мандрiвниками й вiдкривачами нових земель? Звичайно,
немає.
На iншому кiнцi континенту, за багато тисяч кiлометрiв вiд Грецiï,
Єгипту й Iрландiï перебуває краïна, що є
найбiльшою в Азiï. Вона — батькiвщина одна з найрозвиненiших
раннiх цивiлiзацiй на Землi. Це — Китай. Займаючи величезну
частину азiатськоï суши, Китай з однiєï сторони
обмивається водами Тихого океану. Тому не дивно, що вже з давнiх
часiв китайцi майстерно володiли мистецтвом мореплавства. Вони вмiли
будувати судна для плавання у вiдкритому морi, у досконалостi для свого
часу володiли навичками навiгацiï по зiрках i навiть винайшли
компас
На своïх судах вони ходили на береги Кореï, в Iндiю, на острiв
Ява, допливали до Африки. Ученi приводять вiдомостi в тiм, що китайцi
були бiля берегiв Центральноï й Пiвденноï Америки. Але вони
також багато подорожували й по сушi. Так, наприклад, був знайдений
початок однiєï з найбiльших рiк Азiï — Хуанхе,
були дослiдженi гори й плоскогiр'я на захiдних границях китайськоï
iмперiï. У подорожах по сушi, iмовiрно, шляхи китайцiв i римлян
перетиналися. Адже про iснування iмперiй знали й однi, i iншi, i
обмiнювалися товарами. Виник i функцiонував знаменитий Шовковий шлях.
Однак бiльше iнтенсивним контактам перешкоджали народи, через землi яких
цей шлях пролягав, оскiльки вони теж були зацiкавленi в прибутках вiд
торгiвлi
Одним з таких народiв були араби, корiннi жителi пустель, спритнi
торговцi. Iслам, початком ери якого вважається 622 р., виявився
сильною релiгiєю, що лише за кiлька сторiч охопила величезну
територiю. I вченим, i купцям тепер було легко подорожувати, вiльно
спiлкуючись по-арабски й усюди зустрiчаючи одновiрцiв. Найкраще цю епоху
вiдтворять казки про Синдбаде-Мореплавця з Тисячi й однiєï
ночi. Мусульманська наука теж була дуже развитой: арабськi вченi добре
знали роботи античних авторiв, доповнювали й коректували ïхнiми
власними спостереженнями. Географ Индриси, наприклад, подорожував по
Пiвнiчнiй Африцi, Малiй Азiï, побував у Європi. Вiн виготовив
карту миру у виглядi срiбного диска
Залишив Индриси також знаменитий трактат по географiï. Правда,
вiдповiдно до його часу з його поданнями, в Индриси зустрiчається
там багато неточностей. А це має значення навiть сьогоднi для
iсторикiв географiï, тому що карти й трактати Индриси значною мiрою
визначали географiчнi подання європейцiв аж до XVIII ст. А
видатний мандрiвник Ибн Баттута в XIV ст. описав на основi власних
спостережень весь iсламський регiон вiд Пiвнiчноï Америки до Китаю.
За довгi роки вiн проïхав понад 120 000 км. Але в Європi
продовжувало панувати не чiтке подання про краïни Сходу, зокрема
про Китай i Iндiю. Хоча iснував уже, як ми вiдзначали, знаменитий
Шовковий шлях, хоча арабськi купцi доставляли в Європу шовк,
пряностi й iншi товари, про високi досягнення китайськоï культури,
проте, нiхто не знав. А якщо й було щось вiдоме iз часiв стародавнiх
грекiв i римлян, те забулося за минулi сторiччя
