Еволюцiя полiтичноï системи та iдеологiï суспiльства

Помiркуйте, чому характерною рисою полiтики урядiв i держав на качану ХХ
ст. стає реформiзм. До яких наслiдкiв привело б збереження
застарiлих принципiв внутрiшньоï полiтики? Демократизацiя форм
правлiння. На качан ХХ ст. бiльшiсть розвинутих краïн свiту, за
винятком Росiйськоï iмперiï, вже були конституцiйними
монархiями. Республiканська форма правлiння серед великих держав
ствердилася лише у Францiï й США. Старi, напiвфеодальнi iнститути
полiтичноï влади поступово втрачали авторитет, оскiльки не
вiдповiдали новим умовам економiчного й соцiального розвитку
капiталiстичних (вiльно ринкових) краïн i народiв. У краïнах з
монархiчною формою правлiння велася боротьба за обмеження прав монарха,
органiв представництва вищого дворянства (палати лордiв, перiв тощо),
скасування цензових обмежень на виборах i бiльш широку доля нижчих i
середнiх верств у представницьких органах влади — парламентах
У державах з республiканським ладом основна боротьба велася за
пропорцiйне представництво нових соцiальних верств у парламентах та
розширення мiсцевого самоврядування. I в першому, i в iншому випадках
мова йшла про розширення ролi виборних органiв влади в полiтичному
життi. Цi обставини сприяли активiзацiï процесу становлення
полiтичних партiй — органiзацiйно оформлених об'єднань
громадян, що виступали за здiйснення певних полiтичних програм. У
провiдних державах свiту поступово формувалась партiйно-полiтична
система державноï влади.
Тогочасна карикатура: iрландець i нiмець крадуть ящик для голосування
Що, на вашу думку, має означати ця карикатура? Свою крапку зору
обґрунтуйте.
Характерною рисою полiтики урядiв i держав на качану ХХ ст. стає
реформiзм — орiєнтацiя на проведення соцiально-полiтичних i
економiчних реформ, здатних вирiшити найбiльш важливi проблеми
внутрiшнього життя суспiльства. Особливе значення надавалось розширенню
прав i повноважень виборних органiв влади (парламентiв,
мунiципалiтетiв), бiльш широкiй участi в полiтичному життi тихнув
соцiальних верств, якi ранiше позбавлялись можливостi обиратися до
представницьких структур (рiзночинна iнтелiгенцiя й найманi робiтники).
Реформи, що проводилися в розвинутих державах Європи й США,
торкнулися системи соцiального забезпечення, трудових вiдносин, освiти й
охорони здоров'я й навiть навколишнього середовища.
Поступово вiдбувається професiоналiзацiя полiтичноï
дiяльностi, перетворення роботи депутата парламенту, члена
мунiципалiтету в постiйну оплачувану професiю.
Завершується формування основних iдеологiчних напрямкiв
суспiльного розвитку, пiдґрунтя яких закладалося в ХIХ ст.
Головними серед них (не дивлячись на специфiчнi умови в чи тихнув iнших
краïнах) стали iдеï лiбералiзму, консерватизму й рiзноманiтних
форм соцiал-демократизму. Представники лiбералiзму виступали за
обмеження регулюючоï ролi держави в економiцi та ролi дворянських
установ, розширення демократичних прав i воль людини й бiльш широку доля
населення у вирiшеннi важливих соцiально-полiтичних i економiчних питань
життя краïн.
Консерватори були прибiчниками сильних позицiй держави в полiтицi та
економiцi, виступали за збереження тiєю чи iншою мiрою станових
iнститутiв, обмеження участi нижчих верств населення в дiяльностi
представницьких установ.
Соцiально-Демократична течiя вiдрiзнялася неоднорiднiстю. Програми
радикально налаштованих соцiалiстичних i соцiал-демократич-них партiй,
як i ранiше, базувалися переважливо на марксистських iдеях. Проте
одночасно широкого поширення на качану ХХ ст. набувають й реформiстськi
подивися, дедалi популярнiшою стає iдея ревiзiï (перегляду)
теорiï К. Маркса. Реформiсти заперечували доцiльнiсть
революцiйноï боротьби робiтничого класу, обґрунтовували
необхiднiсть участi соцiалiстiв у роботi буржуазних парламентiв i урядiв
з метою захисту своïх виборцiв, перетворення соцiал-демократичних
партiй на легальнi, реформiстськi органiзацiï. Iдеï
революцiйного соцiалiзму залишалися популярними лише в порiвняно
вiдсталiй Росiï. У розвинутих краïнах Європи соцiал-
демократичними партiями на качан столiття керували реформiсти. Iз
виступу сенатора Р. Лафоллета на виборчому мiтингу у Фiладельфiï,
США
У кожнiй бiльш чи менш важливiй галузi ви робництва панують концерни,
смороду контролю ють ринок сировини та готiвки, смороду в широких
масштабах диктують цiни на всi, що продається й купується:
на яловичину, цукор, вовну, вугiл ля, нафту, мiдь, цинк, сталь та
залiзо, на сiльсь когосподарський iнвентар, на гаснув, електрику,
продукти харчування. Всюди панують моно полiï. I вiсь природний
результат: продукцiя стала гiрша, а цiни вищi… збереження
панування монополiй означає кiнець демократiï.
Як полiтик-реформiст, один iз засновникiв прогресистського руховi в США,
охарактеризував наслiдки панування монополiй в економiчному життi
краïни? Зарплата, робочий година й вартiсть життя в краïнах
Європи та США на качану XX ст.
Порiвняйте рiвень життя трудящих у провiдних краïнах свiту на
качану ХХ ст.
Памфлет англiйських лiберал-юнiонiстiв на полiтичнi подивися соцiалiстiв
(1908 р.)
Соцiалiзм означає кiнець свободi — соцiалiсти зроблять з
кожноï людини марiонетку й раба соцiалiстичного божества —
держави. Всi люди стануть iнструментами для використання в державних
цiлях, година, умови й мiсце роботи визначатимуться державою, а
ïï результати вiднiмуть у них для задоволення потреб держави.
Соцiалiзм вiднiме в кожноï людини його будинок i його речi. При
соцiалiзмi жодна людина не винна володiти нiчим, усе винно належати
державi. Всi заощадження, нагромадженi за роки наполегливоï працi,
будуть вiдiбранi й доданi до загальних фондiв.
Соцiалiзм зруйнує сiмейне життя, i всi цi милi дрiбницi, якi
надають будинку англiйця неповторну чарiвнiсть i роблять його зразком
для всього свiту, будуть вiдiбранi.
Якi недолiки в полiтичних прагненнях соцiалiстiв визначало консервативне
угруповання англiйських лiбералiв? Чи мала ïх критика рацiю?