Твiр-оповiдання про випадок

IЗ життя Ластiвчине гнiздо. Кожного лiта я з батьками приïжджаю в
гостi до бабусi на Полтавщину в мiсто Зiнькiв. Одного разу, коли ми
гуляли центральною вулицею мiста, побачили пiд балконом на одному з
будинкiв ластiвчине гнiздо. Невiдомо, з яких причин, але раптом шматочок
гнiзда вiдвалився, а рештки гнiздечка почали якось непевно коливатися,
здавалося, що гнiздечко ось-ось упаде на землю. А там же маленькi
ластiв'ята! Враженi побаченим, ми зупинилися.
Поруч iз нами стали зупинятися iншi люди, вони теж дивилися на гнiздечко
ластiвки. Усiм хотiлося якось допомогти, але нiхто не знав як. Аж тут
з'явився чоловiк з драбиною та якимись iнструментами. Приставив драбину
до стiни, добрався до гнiздечка i, намагаючись не дуже сильно вдаряти
молотком, прибив дощечку нiби майданчик пiд гнiздечком. Ластiв'ятка в
гнiздечку були врятованi. Ластiвка довго кружляла над гнiздом, не
наважуючись пiдлетiли, але жалiбний писк малят допомiг ïй подолати
страх i вона прилетiла до гнiзда.
. Менi дуже подобається мiсто Зiнькiв, воно невелике й затишне, i
пiд дахами та балконами багатьох будинкiв поселяються ластiвки, якi
приносять щастя. Люди люблять i шанують ластiвок.