Собаче щастя (твiр-оповiдання за даним сюжетом, з обрамленням)

Сюжет. Кинутий хазяïном собака був безпомiчний на багатолюднiй
вулицi великого мiста. Йому раптово посмiхнулося щастя: жалiсливий
чоловiк вирiшив забрати його до себе додому. Несподiвана зустрiч
чоловiка з малолiтнiми хулiганами, коли той вийшов iз собакою з
Зоомагазину, ледве не залишила сенбернара без нового хазяïна. Але
справедливiсть узяла гору, i собака знайшов собi дiм.
Дядько Олексiй, батькiв брат, з'являється у нас рiдко: вiн у
постiйних роз'ïздах i вдома буває не часто, а вже до нас
забiгає на годину, та й то сидить, наче на голках, завжди
поспiшає. Коли вiн телефонує i попереджає про свiй
вiзит, у нашiй родинi свято: дядько Олексiй буде весь вечiр. Бабуся
разом iз мамою готує смачну вечерю, я з нетерпiнням чекаю на
цiкавi iсторiï, якi дядько Олексiй майстер розповiдати. Того дня ми
почули ще одну.
Менi подобається бродити жвавими вулицями вечiрнього мiста, коли
спа
дає денна спека i вулицi, вмитi поливальними машинами, якось
особливо пахнуть прибитою курявою, розiгрiтим асфальтом. Я цiную такi
вечори, тому що не
гак часто видається вiльна хвилина. Того вечора мою увагу
привернув собака.
Це був сенбернар. Вiн, мабуть, загубився або був зрадницько кинутий
хазяïном
I опинився на незнайомiй багатолюднiй вулицi зовсiм безпомiчний i
голодний.
Про те, що вiн без хазяïна, свiдчив його розгублений погляд. Шерсть
пса збила
ся, боки запали, грудочки грязюки прилiпилися до лап. Великий сенбернар
так
жалiбно дивився на людей, що у мене защемiло серце. Як допомогти собацi,
що
опинився на вулицi, бо його кинули безжалiснi хазяï? Взяти до себе
бiдолаху я
не мiг. Ви ж знаєте, я часто буваю у вiд'ïздi, та й моя
мiська квартира не дозво
ляє тримати такого собаку.
Раптом я побачив, що до сенбернара пiдiйшов чоловiк рокiв сорока. На
вигляд забезпечений: у фiрмових свiтлих джинсах i блакитнiй сорочцi, у
дорогому взуттi. Спочатку менi здалося, що це-хазяïн собаки. Вiн
упевнено пiдiйшов до сенбернара. Але потiм я зрозумiв, що для собаки це
була зовсiм чужа людина. Собака не виявив нiякоï радостi, i весь
вигляд бiдолахи показував, що всi люди на цьому п'ятачку вулицi йому
чужi. Проте, побачивши чоловiка, що пiдiйшов, сенбернар слабо махнув
хвостом: а може, це саме та людина, як вирiшить його подальшу долю?
Чоловiк озирнувся на Зоомагазин, узяв собаку за нашийник i сказав:
Пiшли! Сенбернар невпевнено поплентався за ним. Вони увiйшли до
магазину, а я залишився зовнi. Неподалiк стояли два довговолосих
пiдлiтки. Вони палили i кидали зневажливi жарти перехожим. Незабаром iз
Зоомагазину вийшов гордий сенбернар на повiдку i чоловiк з пiвметровим
гребiнцем у руцi i з великим флаконом шампуню для собак. Сенбернар
щасливими очима дивився на свiт, що раптом йому посмiхнувся, але свiт,
як завжди, виявився придуркуватим.
Чоловiче, дайте причесатися, зачепили пiдлiтки нового хазяïна
сенбернара.
Чоловiк зупинився i просто подивився у вiчi незнайомцiв:
Тiльки пiсля того, як ви помиєте голови цим шампунем Вiн показав
флакон пiдлiткам.
Це що ж за шампунь?
Шампунь вiд блiх, уголос прочитав етикетку чоловiк. Вiн кивнув на
сенбернара, що сидiв бiля ноти.
Грубить, зазначив один iз пiдлiткiв, треба провчити.
За якусь мить зав'язалася бiйка, але чоловiк виявився не з боязких, i
хлопцi були вже готовi покинути поле бою, як звiдкись узялася
мiлiцейська машина,
Вiн нас хотiв побити, почали скаржитися мiлiцiонерам пiдлiтки.
А що скажете ви? звернувся один iз наглядачiв порядку до чоловiка.
Та нiколи менi битися. На мене собака чекає.
Патрульнi примусили прив'язати розгубленого сенбернара до лiхтарного
стовпа на тролейбуснiй зупинцi, i молодий сержант запросив чоловiка i
ображених ним хлопцiв до патрульноï машини. На великiй швидкостi
автомобiль вiд'ïхав. Час було йти i менi, але було цiкаво, чим же
закiнчиться ця iсторiя . Невже собака залишиться на нiч на вулицi
прив'язаним до лiхтарного стовпа?
Проте усе вирiшилося досить швидко. Раптом почулося вищання гальмiв, i
той самий уазик загальмував бiля мене i випустив зi своïх надр
чоловiка з гребiнцем i шампунем. Машина помчала далi.
Чоловiк вiдв'язав пса, i вони пiшли митися i розчiсуватися.
Справедливiсть узяла гору, подумав я i теж пiшов додому.