Розкриття життєвих цiнностей у казцi Маленький принц

В Маленькому принцi чудовiй казцi для дiтей i Я дорослих Антуан де Сент- Екзюперi вiдбиває власнi мiркування, сумнiви, шукання. I головним з них є пошук вiдповiдi на єдине питання: Як зберегти людину, не вбивши в ньому Моцарта? Для письменника, що все життя опирався на вiковi традицiï гуманiзму, важливiше всього було знайти способи захистити кращi якостi в людинi природнiсть, справедливiсть, вiдповiдальнiсть за своï вчинки, почуття прекрасного, доброту й природну мудрiсть
Прекрасна казка про доброго принца й примхливоï, але улюбленоï iм'я трояндi насправдi наповнена бiльше глибоким фiлософським змiстом. Автор розкриває перед нами трагедiю героя, носiя кодексу чистоï моралi , що дуже самотнiй на холоднiй i твердiй Землi . I трагедiя героя Сент-Екзюперi в тiм, що, за словами французького критика Пьера Декса, його мораль занадто пiднесена для суспiльства, у якому вiн живе. В образах Маленького принца й льотчика, вiд iменi якого ведеться оповiдання, письменник втiлив найяснiшi людськi якостi — людинолюбство, зворушливу й беззахисну красу. Маленький Принц почував себе вiдповiдальним за долю троянди. I на всiх планетах, якi вiн вiдвiдував, герой намагався знайти сенс життя, вiдшукати тi теперiшнi життєвi цiнностi, не зiпсованi пагубним впливом суспiльства, якi дозволили б його улюбленицi спокiйно жити, нiчого не побоюючись. Але, на жаль, цивiлiзацiя всiх цих планет не витримує перевiрки на гуманiзм. Маленький принц прагне зустрiти людей, здатних на самозречення й служiння прекрасному, у чиïх душах збереглося прагнення до краси, чистотi думок i вчинкiв; тих, у кого серед повсякденних турбот завжди перебуває мiсце для щедростi душi, почуття вiдповiдальностi за всiх, кого приручили. Але знаходить вiн цi якостi лише в Лiхтарнику — безглуздому й смiшному для всiх навколишнiх, але єдиному чистому душею людинi Бiльш нiж дивнi iстоти, на думку Маленького принца, населяють Землю. Ïхнє життя не має змiсту в системi моральних координат героя. Вони пишаються тим, що в ïхнiх садах тисячi прекрасних троянд, але не можуть дати щастя нiкому. Бiльше того, вони самi нещаснi. Численнi рiки й озера не можуть угамувати спрагу цих людей, тому що самi вони не розумiють благодатi одного-єдиного ковтка води. Не усвiдомлюючи принадностi чистоï джерельноï води, вони прагнуть заощаджувати свiй час, купуючи таблетки, утоляющие спрагу. При цьому вони впустую витрачають цей же час у марнiй суєтi й устремлiннi те на пiвнiч, то на пiвдень. У них остаточно загинула прекрасна й обдарована особистiсть, що живе в дiтях, ïхнiй погляд втратив чистоту й безпосереднiсть. Вони розучилися пiклуватися про близький, цiнувати важливiсть кожного прожитого моменту, кожноï краплi води, кожноï квiтки в саду. Вони не здатнi побачити головного — тендiтноï краси навколишньоï природи, що має потребу в турботi й добром вiдношеннi; принадностi чесних i вiдкритих людських вiдносин, основою яких повинна стати правда, щирiсть, щиросерднiсть; краси безкорисливоï дружби, що не залежить нi вiд грошей, нi вiд дрiб'язкових особистих iнтересiв
Похмурий висновок Маленького принца: холодна й тверда планета Земля населена нещасними дорослими, якi забули безлiч прекрасних i мудрих iстин, вiдомих дiтям. Цi дорослi не вмiють бачити серцем — але ж тiльки воно й здатно розглянути саме головне. Перекладаючи все в цифри й номери, зводячи своє життя до нагромадження матерiальних цiнностей, вони, як це нi смутно, забувають про цiнностi теперiшнiх — духовних
Поставлений автором питання так i залишається вiдкритим. Чому так несправедливо влаштоване життя на Землi? Як зробити так, щоб дiти, чиï серця вiдкритi добру й красi, не перетворювалися в метушливим, стурбованим пiдрахунком зiрок дiлових людей i не нехтували Лiхтарника, щоб не вiддавали друзiв, умiли бачити щастя в один-єдинiй трояндi й угамовувати спрагу джерельною водою? Але, незважаючи на це, твiр Сент- Екзюперi дотепер вiдiграє важливу роль у процесi вiдродження щирих моральних цiнностей i збагачення духовного миру людини