Калина (украïнознавча змiстова лiнiя)

Без верби й калини нема Украïни, усiм вiдоме украïнське
народне прислiв'я, яке фактично визначає сутнiсть буття
украïнського народу. Здавна символом рiдноï землi,
дiвочоï краси була саме калина, яка оспiвана не в однiй
украïнськiй пiснi, навiть росiйська народна пiсня оповiдає
про калинку-малинку. У дворi моïх дiдуся i бабусi ростуть декiлька
кущiв калини. Навеснi вони уквiтчають наш двiр i хату, милують око, а
взимку бабуся готує з калини напiй, який лiкує,
зiгрiває i бадьорить. Саме про неï, про калину, бабуся
полюбляє менi розповiдати та повчати, що не треба цуратися i
забувати давнi традицiï i звичаï свого роду.
Бабуся казала, що з давнiх-давен на весiллi перед нареченою i нареченим:
ставили букети червоноï калини з ягодами на щастя, достаток i
любов. Ягодами
калини уквiтчували весiльний коровай. А коли одружувалася моя бабуся, то
ïй у вiнок дiвчата також вплiтали калину. Украïнськi господинi
прикрашали своï.
хати, влаштовуючи червонi грона на покутi як оберiг вiд злих духiв i
помислiв i
людських заздрощiв.
Мiй дiдусь, копаючи людям колодязь у дворах (так на життя заробляв),
рекомендував завжди саджати калину бiля нього. Бо в народi побутує
думка: якщо бiля колодязя росте, пишається калина, там i вода
чистiша та смачнiша. А ще дiд слiдкує та контролює момент
цвiтiння калини, бо то означає, що час висаджувати гарбузи,
кукурудзу та огiрки.