Японiя
ЗмiстГеографiчне положення
Населення
Iмпорт i експорт
Зовнiшня полiтика
Соцiальне забезпечення
Екологiя
Географiчне положення
Японiя — держава, розташована на островах у захiднiй частинi
Тихого океану. Територiя Японiï приблизно 372,2 тис. км2,
становлять ïï острови Японського архiпелагу; найбiльшi з них
— Хонсю, Хоккайдо, Кюсю й Сикоку — у цей час з'єднанi
мостами й тунелями. Довжина береговоï лiнiï становить 29,8
тис. км. Береги сильно порiзанi й утворять багато заток i бухт.
Омивающие Японiю моря й океан мають для неï величезне значення як
джерело бiологiчних продуктiв, мiнеральних i енергетичних ресурсiв.
75 % територiï Японiï займають гори висотою до 3 км i бiльше
над рiвнем моря, рiвнини займають лише п'яту частину. У рiвнинних
районах Японiï розташовуються самi великi мiста й головнi
промисловi зони краïни; проживає основна частина населення.
Японськi острови — район високоï сейсмiчностi. Щорiчно
вiдзначаються бiля пiвтори тисяч землетрусiв рiзноï сили.
Клiмат Японiï в цiлому досить сприятливий з погляду ведення
сiльського господарства й проживання людей. Клiматичнi умови рiзних
районiв помiтно вiдрiзняється друг вiд друга.
Населення По чисельностi населення (123 920 тис. чел. на 1 березня 1995
р.) Японiя займає 7-е мiсце у свiтi. За 100 рокiв ïï
населення збiльшилося в 3 рази. Щiльнiсть Японiï
вiдрiзняється винятковою нацiональною однорiднiстю (99% японцiв) .
Японська мова дуже специфiчна й не входить не в одну язикову групу.
Серед нацiональних меншостей Японiï найбiльш численнi корейцi, iншi
нацiональностi настiльки слабко представленi, що ïхня частка в
ньому кiлькiсно майже не виражається. Бiльше 3/4 населення —
городяни. Сiльське населення безупинно ськорочується. 60% мiського
населення зосереджено в чотирьох великих мiстах — агломерацiях.
За останнi десятилiття характер природного руху населення рiзко
змiнився. Японiя стала першою державою Азiï, що перешли вiд другого
до першого типу вiдтворення населення. Ця демографiчна революцiя
вiдбулася в дуже короткi рядки. Вона з'явилася наслiдком соцiально-
економiчних перетворень у японському суспiльствi, досягнень у галузi
освiти й охорони здоров'я. Японiя — держава з найнижчим показником
дитячоï смертностi у свiтi. Великий вплив також зробила державна
демографiчна полiтика.
Спiввiдношення чоловiкiв i жiнок у населеннi Японiï майже
дорiвнює одиницi. В останнi роки процес старiння населення, як
результат зниження народжуваностi й росту тривалостi життя, стає
гострою проблемою в Японiï. Цей процес вiдбувається тут
набагато швидше, нiж в iнших розвинених капiталiстичних краïнах.
Темпи росту економiчно активного населення (у Японiï до якого
вiдносять осiб 15 рокiв i бiльше, зайнятих суспiльною працею, а також
безробiтних) ськоротилися за рахунок зменшення припливу в нього молодi,
що у свою чергу було зв'язано зi зниженням народжуваностi й збiльшенням
часу, необхiдного для одержання утворення. Рiвень безробiття в
Японiï в цей час набагато нижче, нiж в iнших розвинених
капiталiстичних краïнах.
На вiдмiну вiд iнших краïн розвиненого капiталiзму, де високе
безробiття серед молодi, а також серед жiнок, у Японiï вона над усе
серед чоловiкiв, головним чином середнього й старшого вiку. Загострення
проблеми зайнятостi населення було викликано приськореною
трансформацiєю виробничоï структури й ростом технiчноï
оснащеностi виробництва. Японська держава почала ряд мiр: за допомогою
податкових пiльг воно стимулювало приватнi компанiï до створення
нових робочих мiсць, переквалiфiкацiï своïх працiвникiв, до
використання робочоï сили, зайнятий неповниний робочий день, до
залучення капiталу в райони, де був надлишок робочоï сили. Крiм
того, держава видiлило своï власнi засоби, щоб забезпечити
прiоритетне створення пiдприємств у трудоизбиточних районах, а
також узяло на себе видатки по перемiщенню робочоï сили з районiв,
що мають надлишки робочоï сили, працi, де вiдчувається
ïï недостача. У цiлому така державна полiтика виявилася досить
ефективною.
Iмпорт i експорт У цiлому в Японiï немає майже нiякоïсировини, за винятком води, i бiльше трьох чвертей землi,
непридатноï для життя й сiльського господарства. Тому японцi дуже
дорожать тим, що мають.
Запаси корисних копалин у Японiï (у млн. т)
змiни. Найбiльш значними з них є зменшення частки сировинних
товарiв i збiльшення питомоï ваги готовоï продукцiï.
Японiя iмпортує 99,7 % нафти, 100 % алюмiнiю, залiзноï руди й
нiкелю, бiльш нiж 95 % мiдi й бiльш нiж 92 % газу. Тому японцiв постiйно
гнiтить страх втратиться поставок, i вони намагаються пiдтримувати хоча
б стодневний запас нафти в нафтосховищах i у вартим на приколi
супертанкерах, просто про всякий випадок.
Промисловiсть i енергетика Японiï в значнiй мiрi забезпечуються за
рахунок iмпортноï мiнеральноï сировини й палива. Практичне
значення мають лише запаси кам'яного вугiлля, мiдноï й
свинцевоï руд, а також деяких видiв неметалiчних корисних копалин.
Останнiм часом, завдяки вдоськоналюванню технологiй видобутку,
збагачення й переробки корисних копалин, стала економiчно
рентабельноï розробка невеликих родовищ, зокрема, кольорових i
рiдких металiв, а також використання ресурсiв Свiтового океану,
примiром, видобуток марганцевих з'єднань iз океанського дна, витяг
урану з морськоï води.
Японiя є одним зi свiтових лiдерiв в областi атомноï
енергетики. Вона будує реактори по iноземним, головним чином по
американським, лiцензiям. Широкий розмах у Японiï одержали
дослiдницькi роботи в областi атомноï енергетики, головну роль у
них грає держава. Енергопостачанню Японiï надається
загальнонацiональне значення. Це пояснюється крайньою вбогiстю
ïï власних енергоресурсiв i нестiйкiстю становища на свiтовому
ринку нафти.
Як в експортi, так i в iмпортi Японiï перше мiсце займає США.
Однак у японо-американськiй торгiвлi iснує великий дисбаланс на
користь Японiï. Мiж Японiєю й США ведеться теперiшня
торговельна вiйна за ринки збуту. Примiром, у торгiвлi
телекомунiкацiйним устаткуванням утворилися величезнi диспропорцiï.
Обсяг продажiв японського встаткування в США в одинадцять разiв
перевищує обсяг продажiв американського встаткування в Японiю.
Самi американцi купують японськi прилади замiсть американських. Це можна
пояснити лише тим, що не можна продати те, що люди не хочуть купувати,
це обумовлюється японською якiстю. Така ж картина
спостерiгається в машинобудуваннi й у багатьох iнших галузях
японськоï промисловостi. Японський товар має порiвняно низьку
цiну при гарнiй якостi. Загальна фiлософiя, властива всiєï
промисловостi Японiï, полягає в тому, що кожний сам собi
контролер i що вироблену продукцiю треба робити без шлюбу на кожному
етапi операцiï. В Америцi допуськається певний вiдсоток
браку. У Японiï не дозволяє робити цього елементарна
економiя, японцi намагаються уникнути навiть одиничних випадкiв шлюбу.
Вiсiмнадцять тисяч японських компанiй терплять крах, по
однiєï й тiй же причинi, по якiй вони терплять крах усюди
— конкуренцiя. Конкуренцiя часом настiльки сувора, що японцi
бояться ïï експорту в iншi краïни. Японцi — цiкавий
народ, вони конкурують не тiльки в бiзнесi, але й у життi. За всiх часiв
iснувала й iснує тонка грань мiж змаганням i побоïщем. У
Китаï iснує така приказка — не розбивай чужу миську з
рисом. У Японiï вважають, що не слiд знищувати вартого конкурента
— треба зберегти йому честь i престиж. Все-таки японськi
конкуренти найчастiше ведуть боротьбу не на життя, а на смерть, i саме
ця жорстока конкуренцiя в самiй Японiï робить ïхньоï
компанiï такими конкурентоспоспособними за кордоном. Конкуренцiя
перетворює споживача в короля. У Японiï сьогоднi бiльше
виробникiв цивiльноï продукцiï, чим у будь-якiй iншiй
краïнi у свiтi, включаючи США. I цi компанiï, наприклад,
дев'ять автомобiлебудiвних компанiй i двi компанiï по виробництву
важких вантажiвок, бiльше сотнi компанiй, що роблять верстати, i бiльше
шiстисот електронних компанiй, — витримали жорстоку конкуренцiю.
Один час у Японiï було сорок компанiй, що роблять телевiзори;
сьогоднi залишилося лише шiсть бiльших компанiй. Компанiï, зайнятi
в електронiцi, виробництвi автомобiлiв, телекамер, електропобутових
приладiв i iншi — це компанiï, якi впливають на ринок збуту
всього миру.
Одним з найважливiших факторiв економiчного розвитку Японiï стала
широка участь ïï в мiжнароднiй торгiвлi технологiєю.
Досягнення Японiєю високого науково-технiчного рiвня в провiдних
галузях виробництва, розгортання власних НИОКР i жорсткiсть в останнi
роки умов придбання лiцензiй на свiтовому ринку привели до вiдносного
зниження ролi iмпорту технологiй для японськоï економiки. У
галузевiй структурi японського експорту технологiï найбiльшу частку
зайняли лiцензiï в областi електротехнiчного й транспортного
машинобудування, хiмiï, будiвництва. Набирає темпи експорт
японських технологiй у США i європейськi краïни. З
розширенням експорту технологiй у Японiï зв'язують рiшення гострих
зовнiшньоекономiчних i зовнiшньополiтичних проблем, що коштують перед
краïною. Це пiдштовхує дiловi й науковi кола Японiï на
розвиток нових форм науково-технiчного обмiну, включаючи межфирменную
кооперацiю, координацiю програм дослiджень i т. д.
Зовнiшня полiтика Вихiд Японiï за рiвнем економiчного розвитку на
друге мiсце в капiталiстичному свiтi визначив особливу роль, що
вiдводиться в зовнiшньополiтичнiй стратегiï, завданням забезпечення
ïï економiчних iнтересiв практично у всiх регiонах, а також
позначив курс на активiзацiю зв'язкiв з тими краïнами, якi надають
для Японiï найбiльший iнтерес як ринки збуту або джерела
надходження сировини й палива.
Надаючи першорядного значення розвитку вiдносин з великими
капiталiстичними державами, Японiя вiддає прiоритет своïм
контактам i зв'язкам зi США. Японiя дала згоду на використання США
ïï науково-технiчного й iнтелектуального потенцiалу для
створення нових космiчних видiв зброï.
Ставши одним iз трьох центрiв сучасного капiталiстичного миру, Японiя
надає важливого значення забезпеченню його полiтичноï й
економiчноï стабiльностi, домагаючись iз цiєю метою
розширення й змiцнення рiзнобiчних зв'язкiв зi США й ведучими
краïнам Захiдноï Європи, координацiï дiяльностi з
ними на мiжнароднiй аренi. У теж час Японiя прагне повною мiрою
використовувати у своïх iнтересах протирiччя мiж США й державами
Захiдноï Європи, ураховувати змiни в ïхнiх вiдносинах iз
третiми краïнами, обертати собi на користь вiдносне ослаблення
позицiй своïх конкурентiв у краïнах, що розвиваються,
Азiï, Африки й Латинськоï Америки.
Немаловажне значення для визначення орiєнтирiв зовнiшньоï
полiтики має географiчний фактор. Як єдина розвинена
капiталiстична держава, розташована в Азiï, у безпосереднiй
близькостi вiд менш розвинених капiталiстичних краïн, Японiя
розглядає азiатсько-тихоокеанський регiон, як сферу свого
переважного впливу.
Центральною ланкою економiчного спiвробiтництва на приватному рiвнi
є закордоннi капiталовкладення. Приватнi iнвестицiï в
краïнах, що розвиваються, вкладаються, в основному, у торгiвлю й
кредитно-фiнансову сферу. Прямi частки iнвестицiï грають усе бiльше
активну роль у науково-технiчному й торговельному обмiнi. Науково-
технiчне спiвробiтництво Японiï з молодими державами
здiйснюється по наступних напрямках:
Передача технологiï й управлiнського досвiду.
Спiльнi науковi дослiдження й розробки. Пiдготовка висококвалiфiкованих
нацiональних кадрiв.
На процес формування зовнiшньоï полiтики Японiï сильний вплив
робить i ряд факторiв внутрiшньополiтичного порядку. Ськонцентрувавши у
своïх руках контроль над економiкою, монополiï, проте, не в
силах повнiстю пiдкорити своєму впливу полiтичне життя
краïни. При розробцi зовнiшньополiтичних акцiй уряд не може
керуватися винятково iнтересами монополiстичного капiталу, воно повинне
брати до уваги настрою й вимоги широких мас населення, ураховувати
впливи, якi можуть зробити на внутрiшньополiтичну обстановку тi або iншi
кроки на свiтовiй аренi.
Соцiальне забезпечення
У систему соцiального забезпечення у вузькому змiстi слова входять:
соцiальне обслуговування, соцiальне страхування й суспiльна охорона
здоров'я. Крiм перерахованих галузей на балансi мiнiстерства охорони
здоров'я й соцiального забезпечення, перебувають т. зв. супутнi галузi,
що роблять певну допомогу працездатному населенню, що потрапило у важке
економiчне становище, а також система надання сприяння населенню в
пiдшукуваннi житла. Як i в iнших розвинених краïнах, у Японiï
в провiдну галузь соцiального забезпечення перетворилася пенсiйна
система, що має велике значення у видi приськорення процесу
старiння населення краïни. У рамках державноï системи
соцiального забезпечення в Японiï iснують кiлька пенсiйних систем,
заснованих на принципах страхування населення. Бiльша ïхня частина
охоплює страхуванням найманих робiтникiв за мiсцем ïх роботи.
Держава там, де воно не виступає як роботодавець, виплачує
до пенсiй певнi дотацiï. Незважаючи на вжитi заходи, розходження
мiж окремими ланками пенсiйноï системи залишаються й, видимо,
збережуться ще довго. Цi розходження зберiгаються в силу iзольованостi
пенсiйних фондiв рiзних систем, проти лiквiдацiï якоï
виступає контингент бiльше привiлейованих систем, що
побоюється, що об'єднання пенсiйних фондiв приведе до
погiршення його матерiального становища.
Екологiя Японцi навчилися поважати природу, i берегти ïï,
миниатюризировать технiку й технологiю й ставиться до них як до засобiв,
що допомагають вижити. Боротьба за виживання при вiчнiй погрозi настання
лихолiть i стихiйних лих, прагнення зробити товари при мiнiмумi сировини
все це стало для японцiв способом життя, i тому порожнi витрати
вважаються ганьбою, чи ледве не злочином. В 1989 роцi, коли Японiя
була повнiстю iзольована, ïй доводилося переборювати будь-якi
нещастя власними засобами, був голод, землетруси й пожежi, многим
довелося починати все з нуля. Можна прямо ськазати, що японцi стали
майстрами по боротьбi iз кризами.
У Японiï гостро коштує проблема охорони природи вiд збитку,
наносимого дiяльнiстю людини. Особливу актуальнiсть представляє
боротьба проти погiршення стану навколишнього середовища в результатi
забруднення землi, водойм i атмосфери виробничими й побутовими
вiдходами, а також поширення шуму, вiбрацiï й т. д. Серед жителiв
найбiльше екологiчно несприятливих районiв одержали поширення специфiчнi
захворювання, викликанi забрудненням навколишнього середовища. Пiд
тиськом громадськостi японський уряд був змушений вжити невiдкладних
заходiв по полiпшенню екологiчноï обстановки. Природоохоронне
законодавство цiєï краïни нинi включає основний
закон про охорону навколишнього середовища. Була створена цiла система
природоохоронних органiв на чолi з керуванням з питань навколишнього
середовища. Велика увага була придiлена науково-технiчному забезпеченню
охорони навколишнього середовища. У японському машинобудуваннi зложилася
подотрасль по виробництву очисного встаткування й засобiв контролю за
станом навколишнього середовища. Здiйснення природоохоронних заходiв i
структурна перебудова японськоï економiки сприяли тому, що багато
традицiйних екологiчних проблем у цей час вирiшенi. У теж час зросла
небезпека для навколишнього середовища таких явищ, пов'язаних з
розвитком НТП, як електронне випромiнювання, забруднення радiоактивними
або рiдкими хiмiчними елементами i ïхнiми з'єднаннями,
можливiсть появи нових бiологiчних видiв у результатi генетичних
манiпуляцiй i т. д. Другим напрямком природоохоронноï дiяльностi
є заходи, спрямованi на збереження коштовних природних
об'єктiв, флори й фауни. До ïхнього числа ставиться
регулярне, раз в 5 рокiв, проведення обстежень стану природи, створення
охоронюваних територiй — природних паркiв.
Восемнадцать тысяч японских компаний терпят крах, по одной и той же
причине, по которой они терпят крах повсюду конкуренция. Конкуренция
порой настолько суровая, что японцы боятся ее экспорта в другие страны.
Японцы интересный народ, они конкурируют не только в бизнесе, но и в
жизни. Во все времена существовала и существует тонкая грань между
соревнованием и побоищем. В Китае существует такая поговорка не разбивай
чужую миску с рисом. В Японии считают, что не следует уничтожать
стоящего конкурента надо сохранить ему честь и престиж. Все же японские
конкуренты зачастую ведут борьбу не на жизнь, а на смерть, и именно эта
жестокая конкуренция в самой Японии делает их компании такими
конкурентоспоспособными за границей. Конкуренция превращает потребителя
в короля. В Японии сегодня больше производителей гражданской продукции,
чем в любой другой стране в мире, включая США. И эти компании, например,
девять автомобилестроительных компаний и две компании по производству
тяжёлых грузовиков, более сотни компаний, производящих станки, и более
шестисот электронных компаний, выдержали жестокую конкуренцию. Одно
время в Японии было сорок компаний, производящих телевизоры; сегодня
осталось лишь шесть больших компаний. Компании, занятые в электронике,
производстве автомобилей, телекамер, электробытовых приборов и другие
это компании, которые оказывают прямое воздействие на рынок сбыта всего
мира.
Одним из важнейших факторов экономического развития Японии стало широкое
участие её в международной торговле технологией. Достижение Японией
высокого научно-технического уровня в ведущих отраслях производства,
развёртывание собственных НИОКР и ужесточение в последние годы условий
приобретения лицензий на мировом рынке привели к относительному снижению
роли импорта технологий для японской экономики. В отраслевой структуре
японского экспорта технологии наибольшую долю заняли лицензии в области
электротехнического и транспортного машиностроения, химии,
строительства. Набирает темпы экспорт японских технологий в США и
европейские страны. С расширением экспорта технологий в Японии связывают
решение острых внешнеэкономических и внешнеполитических проблем, стоящих
перед страной. Это подталкивает деловые и научные круги Японии на
развитие новых форм научно-технического обмена, включая межфирменную
кооперацию, координацию программ исследований и т. д.
Внешняя политика Выход Японии по уровню экономического развития на
второе место в капиталистическом мире предопределил особую роль,
отводимую во внешнеполитической стратегии, задачам обеспечения её
экономических интересов практически во всех регионах, а также обозначил
курс на активизацию связей с теми странами, которые предоставляют для
Японии наибольший интерес как рынки сбыта или источники поступления
сырья и топлива.
Придавая первостепенное значение развитию отношений с крупными
капиталистическими державами, Япония отдаёт приоритет своим контактам и
связям с США. Япония дала согласие на использование США её научно-
технического и интеллектуального потенциала для создания новых
космических видов оружия.
Став одним из трёх центров современного капиталистического мира, Япония
придаёт важное значение обеспечению его политической и экономической
стабильности, добиваясь с этой целью расширения и укрепления
разносторонних связей с США и ведущими странам Западной Европы,
координации деятельности с ними на международной арене. В тоже время
Япония стремится в полной мере использовать в своих интересах
противоречия между США и государствами Западной Европы, учитывать
изменения в их отношениях с третьими странами, обращать себе на пользу
относительное ослабление позиций своих конкурентов в развивающихся
странах Азии, Африки и Латинской Америки.
Немаловажное значение для определения ориентиров внешней политики имеет
географический фактор. Как единственная развитая капиталистическая
держава, расположенная в Азии, в непосредственной близости от менее
развитых капиталистических стран, Япония рассматривает азиатско-
тихоокеанский регион, как сферу своего преобладающего влияния.
Центральным звеном экономического сотрудничества на частном уровне
являются зарубежные капиталовложения. Частные инвестиции в развивающихся
странах вкладываются, в основном, в торговлю и кредитно-финансовую
сферу. Прямые частные инвестиции играют всё более активную роль в научно-
техническом и торговом обмене. Научно-техническое сотрудничество Японии
с молодыми государствами осуществляется по следующим направлениям:
Передача технологии и управленческого опыта.
Совместные научные исследования и разработки. Подготовка
высококвалифицированных национальных кадров.
На процесс формирования внешней политики Японии сильное воздействие
оказывает и ряд факторов внутриполитического порядка. Сконцентрировав в
своих руках контроль над экономикой, монополии, тем не менее, не в силах
полностью подчинить своему влиянию политическую жизнь страны. При
разработке внешнеполитических акций правительство не может
руководствоваться исключительно интересами монополистического капитала,
оно должно принимать во внимание настроения и требования широких масс
населения, учитывать влияния, которые могут оказать на
внутриполитическую обстановку те или иные шаги на мировой арене.
Социальное обеспечение
В систему социального обеспечения в узком смысле слова входят:
социальное обслуживание, социальное страхование и общественное
здравоохранение. Кроме перечисленных отраслей на балансе министерства
здравоохранения и социального обеспечения, находятся т. н. сопутствующие
отрасли, оказывающие определённую помощь трудоспособному населению,
попавшему в тяжёлое экономическое положение, а также система оказания
содействия населению в подыскивании жилья. Как и в других развитых
странах, в Японии в ведущую отрасль социального обеспечения превратилась
пенсионная система, что имеет большое значение в виду ускорения процесса
старения населения страны. В рамках государственной системы социального
обеспечения в Японии существуют несколько пенсионных систем, основанных
на принципах страхования населения. Большая их часть охватывает
страхованием наёмных работников по месту их работы. Государство там, где
оно не выступает в качестве работодателя, выплачивает к пенсиям
определённые дотации. Несмотря на принятые меры, различия между
отдельными звеньями пенсионной системы остаются и, видимо, сохранятся
ещё долго. Эти различия сохраняются в силу изолированности пенсионных
фондов разных систем, против ликвидации которой выступает контингент
более привилегированных систем, опасающийся, что объединение пенсионных
фондов приведёт к ухудшению его материального положения.
Экология Японцы научились уважать природу, и беречь её,
миниатюризировать технику и технологию и относится к ним как к
средствам, помогающим выжить. Борьба за выживание при вечной угрозе
наступления тяжёлых времён и стихийных бедствий, стремление произвести
товары при минимуме сырья всё это стало для японцев образом жизни, и
поэтому пустые траты считаются позором, чуть ли не преступлением. В
1989 году, когда Япония была полностью изолирована, ей приходилось
преодолевать любые бедствия собственными средствами, был голод,
землетрясения и пожары, многим пришлось начинать всё с нуля. Можно прямо
сказать, что японцы стали мастерами по борьбе с кризисами.
В Японии остро стоит проблема охраны природы от ущерба, наносимого
деятельностью человека. Особую актуальность представляет борьба против
ухудшения состояния окружающей среды в результате загрязнения земли,
водоёмов и атмосферы производственными и бытовыми отходами, а также
распространения шума, вибрации и т. д. Среди жителей наиболее
экологически неблагоприятных районов получили распространение
специфические заболевания, вызванные загрязнением окружающей среды. Под
давлением общественности японское правительство было вынуждено принять
неотложные меры по улучшению экологической обстановки. Природоохранное
законодательство этой страны ныне включает основной закон об охране
окружающей среды. Была создана целая система природоохранных органов во
главе с управлением по вопросам окружающей среды. Большое внимание было
уделено научно-техническому обеспечению охраны окружающей среды. В
японском машиностроении сложилась подотрасль по производству очистного
оборудования и средств контроля за состоянием окружающей среды.
Осуществление природоохранных мероприятий и структурная перестройка
японской экономики способствовали тому, что многие традиционные
экологические проблемы в настоящее время решены. В тоже время возросла
опасность для окружающей среды таких явлений, связанных с развитием НТП,
как электронное излучение, загрязнение радиоактивными или редкими
химическими элементами и их соединениями, возможность появления новых
биологических видов в результате генетических манипуляций и т. д. Вторым
направлением природоохранной деятельности являются мероприятия,
направленные на сохранение ценных природных объектов, флоры и фауны. К
их числу относится регулярное, раз в 5 лет, проведение обследований
состояния природы, создание охраняемых территорий природных парков.
