Бельгiя

Бельгiя ставиться до числа малих капiталiстичних краïн
Європи; менше ïï лише Люксембург i мiкродержави.
Територiя Бельгiï займає всього 30,5 тис. кв. км i населення
ïï близько 10 млн. жителiв.
Бельгiя — високоиндустриальная краïна, майже вся прокопчена
димом заводських труб, густо перевита сталевими рейками й автострадами,
з бiльшими мiстами й портами європейського й мiжнародного
значення, iз широкими зовнiшньоекономiчними зв'язками.
При вiдносно малiй чисельностi жителiв, Бельгiя — одне iз самих
щiльно населених, високоурбанизированних держав у свiтi, населення якого
ськладається iз двох нацiональних груп — валлонiв i
фламандцiв; держава, що зумiла зберегти до наших днiв свiжiсть народних
звичаïв i традицiй, що йдуть своïми корiннями в глибину
столiть, краïна музеïв i архiтектурних пам'ятникiв старовини.
Бельгiя граничить iз Нiдерландами, ФРН, Люксембургом i Францiєю,
лише вузька смуга Пiвнiчного моря вiдокремлює ïï вiд
Великобританiï. У радiусi 250 км вiд Брюсселя — столицi
краïни — перебувають такi великi мiста, як Амстердам,
Роттердам, Кельн, Дюссельдорф, Лiлль, Реймс. Таким чином, Бельгiя
розташована в центрi найбiльш густонаселеноï й промислово
розвитоï Європи. Через ïï територiю здавна
проходять транспортнi шляхи, що зв'язують сусiднi держави мiж собою й з
Пiвнiчним морем. Таке географiчне положення сприяло високому рiвню
економiчного розвитку й установленню великих мiжнародних зв'язкiв i в
той же час приносило краïнi багато лих. У Захiднiй Європi
було мало воєн, обошедших Бельгiю.
Ïï розташування мiж великими захiдноєвропейськими
краïнами придбало новий аспект у зв'язку зi ськасуванням деяких
митних обмежень у торгiвлi iз сусiднiми краïнами, якi разом з
Бельгiєю об'єдналися в1957 р. у Європейське економiчне
спiвтовариство. Бельгiя стає як би географiчним центром
спiвтовариства, де розмiщаються пiдприємства, що працюють на iншi
краïни загального ринку. Саме звiдси зручнiше за все
експортувати в Рурський i Саарський райони ФРН, Люксембург, пiвнiчну й
схiдну Францiю, Нiдерланди й Великобританiю, Бельгiйський порт Антверпен
перетворюється в один з найбiльших по вантажообiгу портiв
Європи, а Брюссель — в адмiнiстративну й фiнансову столицю
загального ринку. У Брюсселi розмiщається й штаб —
квартира НАТО. Багато захiдноєвропейських краïн представленi
в столицi трьома послами або представниками при бельгiйському
королi, при радi НАТО й при загальному ринку.
1. Природнi умови й ресурси
Природа Бельгiï в такому ступенi змiнений людиною, що природнi
ландшафти на ïï територiï майже не збереглися. Виключення
становить гiрський район Арденн. Природнi умови Бельгiя сприятливi як
для населення, так i для господарського освоєння територiï.
Рельєф у цiлому рiвнинний i не перешкоджає розвитку
сiльського господарства, транспорту й росту мiст. Приблизно 3/4
краïни зайнято низовиною; злегка пiдвищуючись вiд узбережжя вглиб
материка до пiвдня, вона тiльки на пiвденно-сходi переходить у невисокий
гiрський масив Арденни. Бельгiйська низовина являє собою частину
середньоєвропейськоï рiвнини мiж низменностями Францiï й
ФРН.
Бельгiйське морське узбережжя невелике — воно простягнулося всього
на 65 км — i до того ж незручне для судноплавства, тому що
позбавлено природних гаваней. У море тут упадають тiльки двi невеликi
рiки, причому устя ïхнiй закритi шлюзами. Морський пологий берег
ськладний в основному з тонкого бiлого пiську i являє собою
прекрасний природний пляж, що залучає туристiв як з Бельгiï,
так i з iнших краïн.
До пiвденно-сходу прибережна низовина пiдвищується, перемiняючись
смугою пересiчених рiками горбкуватих рiвнин з висотами вiд 100 до 200 м
над рiвнем моря. Це середня Бельгiя. Рiвнини ськладенi третинними
глинами й пiськами, на яких сформувалися родючi лесовi ґрунти, по
своïх орних властивостях занимающие одне з перших мiсць у
Європi. Це кращi сiльськогосподарськi вгiддя краïни.
До пiвдня вiд рiк Самбри й Маасу починається висока Бельгiя, що
помiтно вiдрiзняється по природних умовах вiд iнших районiв
краïни. Бiльша частина цiєï територiï зайнята
сильно зруйнованими Арденнами i ïхнiми передгiр'ями. Це гiрський
масив з округленими вершинами й плоськими плато, ськладеними сланцями,
пiщаниками й вапняками. Близькiсть Пiвнiчного моря й теплого Пiвнiчно-
Атлантичного плину спричиняється формування на територiï
Бельгiï морського вологого клiмату з м'якою зимою й прохолодним
летом, з досить сприятливоï для сiльського господарства режимом
опадiв i температур. Переважають вiтри, тому взимку й улiтку панує
похмура погода iз частими мрячними дощами.
М'який клiмат сприяє виростанню широколиственних лiсiв, що
коштують iз дуба, бука, граба i ясена. Однак високий ступiнь
освоєння територiï привiв до ськорочення лiсових масивiв.
Тваринний мир корiнних лiсiв зберiгся головним чином в Арденнах, де
зустрiчаються ще качанi, ланi, козулi, зайцi, бiлки, лiсовi мишi.
Природнi умови Бельгiï в цiлому сприятливi для розвитку сiльського
господарства. Однак краïна вiдносно бiдна корисними копалинами,
необхiдними для промисловостi. Єдиний вид мiнеральних ресурсiв,
якими Бельгiя розташовує в достатнiй кiлькостi — кам'яне
вугiлля. Запаси кам'яного вугiлля становлять близько 6 млрд. т i
зосередженi у двох басейнах: Пiвнiчному, або Кампинськом, що є
продовження Люксембурзького басейну в Нiдерландах i Ахенського у ФРН, i
Пiвденному, котрий тягнеться вузькою смугою по долинi Самбри, а потiм
Маасу вiд французькоï границi до границi iз ФРН. Якiсть вугiль
низьке, потужнiсть шарiв невелика, умови видобутку утрудненi великою
глибиною залягання й ськладним геологiчним розташуванням шарiв.
Господарське значення мають запаси будiвельних матерiалiв у долинi
Самбри й Маасу: гранiту, вапна, глин i кварцових пiськiв, що послужили
основою створення великоï ськляноï промисловостi. Невеликi
родовища залiзних i свинцево-цинкових руд в Арденнах майже повнiстю
виробленi.
2. Населення
Бiльше 1/2 населення Бельгiï становлять фламандцi й близько 2/5
— валлони. Крiм того, у краïнi проживає близько 700
тис. осiб iнших нацiональностей — iталiйцiв, iспанцiв, нiмцiв,
полякiв i iн.
Майже все вiруюче населення краïни — полiтики. Релiгiйнiсть
бельгiйцiв досить велика, у всякому разi ïï зовнiшнi прояви
досить рiзноманiтнi. У мiстах i селищах багато католицьких храмiв.
У Бельгiï двi католицькi мови: французький i фламандський.
Застосування ïх у суспiльному життi багато в чому
визначається розподiлом краïни на двi язиково-територiальнi
зони — пiвнiчну, фламандську (провiнцiï Антверпен, Лимбург,
Захiдна й Схiдна частина Брабанта) i пiвденну, валлонськую
(провiнцiï Льепс, Епо, Намюр, Люксембург, i округ Нивель
провiнцiï Брабант) . У деяких валлонських сiм'я ще говорять на
валлонськом дiалектi французькоï мови, однак у валлонських школах
як рiдна мова викладається лiтературна французька мова.
Лiтературна фламандська мова схожа з голландським, однак розмовна
фламандська мова, що дiлиться на брабантсько-франськое й лимбургськое
прислiвника, трохи вiдрiзняється вiд розмовного голландського.
Переважно здавна було за французькою мовою, поширення якого
пiдтримувалося соцiально-культурним впливом Францiï.
Бельгiя — одна з найбiльш густонаселених краïн миру. Вона
посiдає друге мiсце в Європi пiсля Нiдерландiв. Особливо
населена центральна частина краïни — долина Самбри й Маасу й
смуга уздовж осi Антверпен — Брюссель — Шарлеруа, де
концентрується основне промислове, торгово-транспортне життя
краïни й розташованi найбiльшi мiста.
У Бельгiï майже немає незаселених територiй i
невикористовуваних земель, багато мiст i селищ мiського типу. Бельгiя
— одна iз самих традицiйно мiських краïн миру. У
мiстах, до яких вiдносять населенi пункти, проживає близько 70%
усього населення. Однак границя мiж мiстом i селом досить умовне.
Деякого села мають зовнiшнi ознаки мiста, та й значна частина ïхнiх
жителiв працює поза сiльським господарством. Тому фактично мiське
населення бiльше. Офiцiйно в краïнi налiчується 5 бiльших
(для Бельгiï) агломерацiй: Брюссель, Антверпен, Льепе, Гент i
Шарлеруа. У цих агломерацiях проживає бiльше чвертi всього
населення краïни. Разом з тим трохи високоурбанизированних
територiй, що представляють ськупчення сформованих воєдино дрiбних
мiст i промислових селищ, також можна вважати порiвняно значними
агломерацiями, наприклад, Боринаж-Моне, Центр-Епо, Куртре, Алст-Нинове,
Ла-лувьер-сенеф-манаж. Такi ськупчення вiдрiзняються вiдсутнiстю чiтко
вираженого єдиного центра, що як би поглинає iншi мiста й
селища. Мiськi агломерацiï так близько розташованi друг вiд друга,
що зони ïхнього впливу й границi забудов стикаються.
Що проносяться над Бельгiєю вiйни порiвняно слабко зачепили
ïï мiста, тому в них збереглося багато пам'ятникiв
стародавньоï архiтектури, що сходить до раннього середньовiччя. У
кожному мiстi досить чiтко видiляється його стара, як правило,
центральна частина й нова, звичайно розташованi на окраïнах
промисловi й житловi квартали з будинками сучасного типу.
3. Господарство
Основа економiки Бельгiï — насамперед промисловiсть, перед
значенням якоï далеко на заднiй план вiдходять i гiгантськi порти,
i мiста-музеï, заповненi туристами, i сiльське господарство. Частка
Бельгiï у свiтовiй промисловiй продукцiï бiльш нiж утроє
перевищує ïï частку в населеннi миру. Краïна
посiдає друге мiсце у свiтi по виплавцi стали на душу населення,
уступаючи лише Люксембурговi, а по обсязi промислового виробництва
перебуває на дванадцятому мiсцi в капiталiстичному свiтi.
Важливу роль грає Бельгiя у свiтовiй торгiвлi. Бельгiя стоïть
на одному з перших мiсць у свiтi по виробництву й вивозу металевого
германiя й кобальту, а так само експорту бурових iнструментiв з
алмазами, капролактаму й автомобiлiв. Сiльське господарство краïни
хоча й не досягає того рiвня, який воно має в сусiднiх
Нiдерландах, все-таки ставиться до самим високоорганiзованого в
капiталiстичному змiстi в Захiднiй Європi, даючи деяку частину
продукцiï на експорт.
По територiï Бельгiï проходять важливi транспортнi шляхи, що
забезпечують значний обсяг мiжнародних транзитних перевезень. Транзитне
положення, достаток iсторико-архiтектурних пам'ятникiв, знаменитi пляжi
морських курортiв залучають у краïну багато iноземних туристiв, якi
залишають чимало валюти в готелях, кемпiнгах, магазинах i ресторанах.
Бельгiя — одна з найстарших промислових краïн, що вступила на
шлях капiталiстичноï iндустрiалiзацiï ще на початку XIX в.
слiдом за Англiєю й достигшая промишленной зрiлостi ранiше iнших
континентальних краïн Європи. Вигiдне географiчне положення,
велика посередницька торгiвля, наявнi родовища кам'яного вугiлля в
сполученнi з колись великими запасами залiзноï й цинковоï
руди, колонiальна експлуатацiя багатств Бельгiйського Конго — все
це сприяло тому, що на початку ХХ в. Бельгiя вступила як промислова
iмперiалiстична держава, власниця великих нагромаджень вiльних
капiталiв. По розвитку капiталiзму вона займала одне iз провiдних мiсць
у Європi. Однак у роки, що пiшли пiсля двох свiтових воєн,
Бельгiя поступово втрачала свою колишню роль однiєï iз
провiдних промислових держав, усе значнiше потрапляючи пiд вплив бiльше
сильних iмперiалiстичних держав.
Пiсля другоï свiтовоï вiйни економiчний розвиток Бельгiï
йшло низькими темпами, краïна виявилася на одному з останнiх мiсць
у Європi по темпах приросту промислового виробництва, вона
вiдстає в областi розвитку науково-дослiдних робiт, по
продуктивностi працi, розвитку нових галузей промисловостi й деяких
iнших показникiв. Промисловiсть Бельгiï на вiдмiну вiд бiльшостi
iнших малих держав спецiалiзуються на випуську напiвфабрикатiв, якi
перетворюються в готовi вироби в iнших краïнах.
Бiльшу роль в економiчному розвитку Бельгiï грає iноземний
капiтал. Пiдвищений iнтерес iноземних монополiй до економiки
цiєï невеликоï краïни пояснюється насамперед
ïï вигiдним географiчним положенням, наявнiстю
висококвалiфiкованоï робочоï сили й гарнi розвитий мережею
комунiкацiй всiх видiв (у першу чергу великого морського порту
Антверпена) , а також заохочувальною податковою системою стосовно
iноземних пiдприємств i можливiстю одержання бельгiйського
кредиту. Як правило, iноземнi фiрми вкладають свiй капiтал у найбiльш
динамiчнi й передовi галузi промисловостi, наприклад, такi як
автосборка, радiоелектронiка й нафтохiмiя й захоплюють у цих галузях
провiднi позицiï.
Перше мiсце по прямих iнвестицiях у бельгiйську економiку займають США.
На заводах Дженерал моторс i Форд збирається близько
3/5 автомобiлiв, привозимих з Бельгiï.
У структурi промисловостi головними галузями стали чорна й кольорова
металургiя, машинобудування (автосборка, електротехнiка, електронiка) i
хiмiчна. Значну роль грає ськляна, алмазогранитная й збройова
промисловостi. Основою енергетики є нафта й природний газ, якi
становлять бiльше 2/3 енергобалансу Бельгiï. Iнше доводиться на
кам'яне вугiлля й атомну енергiю. Бельгiя розташовує розвитий
нафтопереробною промисловiстю. Оськiльки нафтопереробнi заводи працюють
на привiзнiй сировинi, те майже всi вони розмiщенi в портовому районi
Антверпена й у зонi каналу Гент-Тернезен. Антверпен став значним центром
нафтопереробноï промисловостi Захiдноï Європи. Однак вiн
розташований в 90 км вiд моря. Для полiпшення постачання заводiв
Антверпена нафтою споруджений нафтопровiд Антвервен-Роттердам i
прокладається нафтопровiд Антверпен-Зебрюгге.
Видобуток кам'яного вугiлля, що в 50-х роках був у числi основних
галузей бельгiйськоï промисловостi, тепер займає одне з
останнiх мiсць. Вступ Бельгiï в Європейське об'єднання
вугiлля й стали (ЕОУС) особливо болiсно позначилося на положеннi
вуглевидобувноï промисловостi, що не змогла витримати
конкуренцiï з боку iнших краïн загального ринку.
Труднощi експлуатацiï, низький рiвень механiзацiï й погана
якiсть роблять бельгiйське вугiлля дорожче iмпортного. Крiм того, у
бельгiйських шахтах найважчi умови працi у всiй Європi: у них
часто вiдбуваються нещаснi випадки, рiвень професiйноï
захворюваностi шахтарiв тут вище, нiж на самих шкiдливих виробництвах. З
1957 р. було закрито бiльше 100 нерентабельних шахт i видобуток вугiлля
впала. Бельгiя ввозить майже половину необхiдного ïй вугiлля, що
серйозно вiдбивається на ïï платоспроможному балансi.
Майже вся електроенергiя виробляється тепловими елекростанциями,
що працюють на кутi, мазутi й природному газi. У цей час працюють атомнi
електростанцiï.
Основною галуззю бельгiйськоï промисловостi залишається чорна
металургiя. Вона служить базою для багатьох галузей або обслуговуючий
металургiйний комплекс, або споживаючу ïï продукцiю.
Крiм того, чорна металургiя — основна експортна галузь
краïни. Металургiйнi заводи Бельгiï працюють бiльш нiж на
половину на високоякiснiй шведськiй залiзнiй рудi й тiльки ¼
— на рудах на Лотарингiï.
Пiдприємства чорноï металургiï концентруються на
територiï Пiвденного вугiльного басейну й головним чином у двох
центрах — навколо Льєжа й Шарлеруа. Крiм того, металургiйнi
пiдприємства є в Брабанте (Клабек) i на крайньому пiвденно-
сходi, на границi з Люксембургом (Атюс) . Великi металургiйнi комбiнати
перебувають у Зальзате на морському каналi Гент-Тернезен.
Одне iз провiдних мiсць у капiталiстичному свiтi займає Бельгiя по
розвитку кольоровоï металургiï, не дивлячись на майже повну
вiдсутнiсть родовищ руд кольорових металiв. Вона входить до числа перших
п'яти — семи свiтових виробникiв i експортерiв важких металiв
(мiдi, цинку, свинцю) , кобальту, германiя й радiю. Крiм того, Бельгiя
— один з експортерiв таких рiдких металiв, як тантал, нiобiй i
селенiв.
У Бельгiï розвиненi майже всi галузi кольоровоï
металургiï. Найбiльший не тiльки в Бельгiï, але й у
капiталiстичнiй Європi мiдеплавильний завод перебуває в
Оленi, настiльки ж великий цинкоплавильний завод — у Балене. У
цiлому основнi центри кольоровоï металургiï Бельгiï
розташованi в районi Антверпена, куди надходить вся iмпортна сировина, у
районi Льепса, з'єднаного антверпенським портом Альберг —
каналом i уздовж каналiв у Кампине. Оськiльки бiльша частина
виплавлюваного металу експортується в злитках, характерна перевага
виплавки над обробкою.
Створенню значноï металургiï й металообробки в районi Льепса,
Шарлеруа й Менса поклало початок машинобудуванню. основний район
металообробки й машинобудування, що працюють на мiсцевiй металургiйнiй
базi, — вузька смуга уздовж долин рiк Самбри й Маасу. Бельгiйське
машинобудування спецiалiзується на виробництвi металомiсткого
капiтального встаткування, з яким тiсно зв'язане розвиток залiзничного
транспорту, трамвайного господарства, будiвництво електростанцiй у
багатьох краïнах Європи.
Основнi галузi машинобудування — автоськладальна промисловiсть, що
обмежує в основному ськладанням готових iмпортних деталей i
вузлiв; i електротехнiчна, що спецiалiзується в основному на
випуську енергосилового встаткування.
Заводи, що роблять устаткування, розташовуються уздовж долин рiк Самбри
й Маасу. Автоськладальнi заводи перебувають у Генке, Антверпенi й
Брюсселi; електротехнiчнi — у Шарлеруа, Брюсселi, Антверпенi,
Генте й Льепсе. Суднобудування й судноремонт зосередженi в Антверпенi й
Сенте. Найважливiший ареал машинобудування на пiвночi краïни
— Антверпен i його оточення, потiм треба Брюссельський промисловий
центр, а на третiм мiсцi — ареал Льєжа й Шарлеруа —
Монса — Нивеля.
Хiмiчна промисловiсть Бельгiï була iсторично пов'язана з вугiльно-
металургiйним комплексом Пiвденного вугiльного басейну. Широко
використовуючи продукти коксування й доменних процесiв, вона досягла
досить високого рiвня у виробництвi головних продуктiв мiнеральноï
хiмiï.
До самих старих галузей бельгiйськоï промисловостi ставиться
текстильна. Розвинено всi основнi галузi й цикли текстильного
виробництва. Пiдприємства бавовняноï, лляноï й
джутовоï промисловостi розмiщенi майже по всiй Фландрiï, де
вони й виникли. Вовняна промисловiсть зосереджена у Вервье, бiля
Льєжа; ïï розвиток тут зобов'язаний гарнiй якостi
мiсцевих вод, що надають вовни особливу м'якiсть i еластичнiсть.
Найбiльш великi центри по виробництву тканин зi штучного волокна й
мережив — Брюссель, Алет, Нинове. Великою популярнiстю
користується продукцiя бельгiйськоï ськляноï
промисловостi: листове й дзеркальне ськло, спецiальнi стекла й кришталь.
Ця галузь — одна з деяких, що має у своєму
розпорядженнi власну сировинну базу.
Багатовiкову традицiю має обробка алмазiв, виникла в Бельгiï
на базi конгулезського сировини. Бельгiя — один з найбiльших у
свiтi виробникiв алмазного iнструмента, особливо бурових коронок.
Алмазогранитная промисловiсть зосереджена в Антверпенi, де виконуються
всi операцiï по обробцi алмазiв i виготовляються як дiаманти, так i
промишленни алмази. Антверпен — свiтовий центр не тiльки
алмазогранения, але й торгiвлi алмазами.
В Бельгии почти нет незаселенных территорий и неиспользуемых земель,
много городов и поселков городского типа. Бельгия одна из самых
традиционно городских стран мира. В городах, к которым относят
населенные пункты, проживает около 70% всего населения. Однако граница
между городом и селом весьма условна. Некоторые села имеют внешние
признаки города, да и значительная часть их жителей работает вне
сельского хозяйства. Поэтому фактически городское население больше.
Официально в стране насчитывается 5 больших (для Бельгии) агломераций:
Брюссель, Антверпен, Льепе, Гент и Шарлеруа. В этих агломерациях
проживает более четверти всего населения страны. Вместе с тем несколько
высокоурбанизированных территорий, представляющих скопление сложившихся
воедино мелких городов и промышленных поселков, также можно считать
сравнительно значительными агломерациями, например, Боринаж-Моне, Центр-
Эпо, Куртре, Алст-Нинове, Ла-Лувьер-Сенеф-Манаж. Такие скопления
отличаются отсутствием четко выраженного единого центра, как бы
поглощающего другие города и поселки. Городские агломерации так близко
расположены друг от друга, что зоны их влияния и границы застроек
соприкасаются.
Проносящиеся над Бельгией войны сравнительно слабо задели ее города,
поэтому в них сохранилось много памятников старинной архитектуры,
восходящей к раннему средневековью. В каждом городе довольно четко
выделяется его старая, как правило, центральная часть и новая, обычно
расположенные на окраинах промышленные и жилые кварталы с домами
современного типа.
3. Хозяйство
Основа экономики Бельгии прежде всего промышленность, перед значением
которой далеко на задний план отходят и гигантские порты, и города-
музеи, заполненные туристами, и сельское хозяйство. Доля Бельгии в
мировой промышленной продукции более чем втрое превышает ее долю в
населении мира. Страна занимает второе место в мире по выплавке стали на
душу населения, уступая лишь Люксембургу, а по объему промышленного
производства находится на двенадцатом месте в капиталистическом мире.
Важную роль играет Бельгия в мировой торговле. Бельгия стоит на одном из
первых мест в мире по производству и вывозу металлического германия и
кобальта, а так же экспорту буровых инструментов с алмазами,
капролактама и автомобилей. Сельское хозяйство страны хотя и не
достигает того уровня, какой оно имеет в соседних Нидерландах, все же
относится к самым высокоорганизованным в капиталистическом смысле в
Западной Европе, давая некоторую часть продукции на экспорт.
По территории Бельгии проходят важные транспортные пути, обеспечивающие
значительный объем международных транзитных перевозок. Транзитное
положение, обилие историко-архитектурных памятников, знаменитые пляжи
морских курортов привлекают в страну много иностранных туристов, которые
оставляют немало валюты в гостиницах, кемпингах, магазинах и ресторанах.
Бельгия одна из старейших промышленных стран, вступившая на путь
капиталистической индустриализации еще в начале XIX в. вслед за Англией
и достигшая промышленной зрелости ранее других континентальных стран
Европы. Выгодное географическое положение, обширная посредническая
торговля, имеющиеся месторождения каменного угля в сочетании с когда-то
крупными запасами железной и цинковой руды, колониальная эксплуатация
богатств Бельгийского Конго все это способствовало тому, что в начале ХХ
в. Бельгия вступила как промышленная империалистическая держава,
обладательница крупных накоплений свободных капиталов. По развитию
капитализма она занимала одно из ведущих мест в Европе. Однако в годы,
последовавшие после двух мировых войн, Бельгия постепенно теряла свою
прежнюю роль одной из ведущих промышленных держав, все значительнее
попадая под влияние более сильных империалистических государств.
После второй мировой войны экономическое развитие Бельгии шло низкими
темпами, страна оказалась на одном из последних мест в Европе по темпам
прироста промышленного производства, она отстает в области развития научно-
исследовательских работ, по производительности труда, развитию новых
отраслей промышленности и некоторым другим показателям. Промышленность
Бельгии в отличие от большинства других малых государств
специализируются на выпуске полуфабрикатов, которые превращаются в
готовые изделия в других странах. Большую роль в экономическом развитии
Бельгии играет иностранный капитал. Повышенный интерес иностранных
монополий к экономике этой небольшой страны объясняется прежде всего ее
выгодным географическим положением, наличием высококвалифицированной
рабочей силы и хороши развитой сетью коммуникаций всех видов (в первую
очередь крупного морского порта Антверпена) , а также поощрительной
налоговой системой по отношению к иностранным предприятиям и
возможностью получения бельгийского кредита. Как правило, иностранные
фирмы вкладывают свой капитал в наиболее динамичные и передовые отрасли
промышленности, например, такие как автосборка, радиоэлектроника и
нефтехимия и захватывают в этих отраслях ведущие позиции.
Первое место по прямым инвестициям в бельгийскую экономику занимают США.
На заводах Дженерал моторс и Форд собирается около 3/5
автомобилей, привозимых из Бельгии.
В структуре промышленности главными отраслями стали черная и цветная
металлургия, машиностроение (автосборка, электротехника, электроника) и
химическая. Значительную роль играет стекольная, алмазогранитная и
оружейная промышленности.
Основой энергетики является нефть и природный газ, которые составляют
более 2/3 энергобаланса Бельгии. Остальное приходится на каменный уголь
и атомную энергию. Бельгия располагает развитой нефтеперерабатывающей
промышленностью. Поскольку нефтеперерабатывающие заводы работают на
привозном сырье, то почти все они размещены в портовом районе Антверпена
и в зоне канала Гент-Тернезен. Антверпен стал значительным центром
нефтеперерабатывающей промышленности Западной Европы. Однако он
расположен в 90 км от моря. Для улучшения снабжения заводов Антверпена
нефтью сооружен нефтепровод Антвервен-Роттердам и прокладывается
нефтепровод Антверпен-Зебрюгге.
Добыча каменного угля, которая в 50-х годах была в числе основных
отраслей бельгийской промышленности, теперь занимает одно из последних
мест. Вступление Бельгии в Европейское объединение угля и стали (ЕОУС)
особенно болезненно сказалось на положении угледобывающей
промышленности, которая не смогла выдержать конкуренции со стороны
других стран общего рынка. Трудность эксплуатации, низкий уровень
механизации и плохое качество делают бельгийский уголь дороже
импортного. Кроме того, в бельгийских шахтах самые тяжелые условия труда
во всей Европе: в них часто происходят несчастные случаи, уровень
профессиональной заболеваемости шахтеров здесь выше, чем на самых
вредных производствах. С 1957 г. было закрыто более 100 нерентабельных
шахт и добыча угля упала. Бельгия ввозит почти половину необходимого ей
угля, что серьезно отражается на ее платежеспособном балансе.
Почти вся электроэнергия вырабатывается тепловыми элекростанциями,
работающими на угле, мазуте и природном газе. В настоящее время работают
атомные электростанции.
Основной отраслью бельгийской промышленности остается черная
металлургия. Она служит базой для многих отраслей или обслуживающих
металлургический комплекс, или потребляющих ее продукцию.
Кроме того, черная металлургия основная экспортная отрасль страны.
Металлургические заводы Бельгии работают более чем на половину на
высококачественной шведской железной руде и только ¼ —
на рудах на Лотарингии.
Предприятия черной металлургии концентрируются на территории Южного
угольного бассейна и главным образом в двух центрах вокруг Льежа и
Шарлеруа. Кроме того, металлургические предприятия есть в Брабанте
(Клабек) и на крайнем юго-востоке, на границе с Люксембургом (Атюс) .
Крупные металлургические комбинаты находятся в Зальзате на морском
канале Гент-Тернезен.
Одно из ведущих мест в капиталистическом мире занимает Бельгия по
развитию цветной металлургии, не смотря на почти полное отсутствие
месторождений руд цветных металлов. Она входит в число первых пяти семи
мировых производителей и экспортеров тяжелых металлов (меди, цинка,
свинца) , кобальта, германия и радия. Кроме того, Бельгия один из
экспортеров таких редких металлов, как тантал, ниобий и селен.
В Бельгии развиты почти все отрасли цветной металлургии. Крупнейший не
только в Бельгии, но и в капиталистической Европе медеплавильный завод
находится в Олене, столь же крупный цинкоплавильный завод в Балене. В
целом основные центры цветной металлургии Бельгии расположены в районе
Антверпена, куда поступает все импортное сырье, в районе Льепса,
соединенного антверпенским портом Альберг каналом и вдоль каналов в
Кампине. Поскольку большая часть выплавляемого металла экспортируется в
слитках, характерно преобладание выплавки над обработкой.
Созданию значительной металлургии и металлообработки в районе Льепса,
Шарлеруа и Менса положило начало машиностроению. основной район
металлообработки и машиностроения, работающих на местной
металлургической базе, — узкая полоса вдоль долин рек Самбры и
Мааса. Бельгийское машиностроение специализируется на производстве
металлоемкого капитального оборудования, с которым тесно связано
развитие железнодорожного транспорта, трамвайного хозяйства,
строительство электростанций во многих странах Европы.
Основные отрасли машиностроения автосборочная промышленность,
ограничивающая в основном сборкой готовых импортных деталей и узлов; и
электротехническая, специализирующаяся в основном на выпуске
энергосилового оборудования.
Заводы, производящие оборудование, располагаются вдоль долин рек Самбры
и Мааса. Автосборочные заводы находятся в Генке, Антверпене и Брюсселе;
электротехнические в Шарлеруа, Брюсселе, Антверпене, Генте и Льепсе.
Судостроение и судоремонт сосредоточены в Антверпене и Сенте. Важнейший
ареал машиностроения на севере страны Антверпен и его окружение, затем
следует Брюссельский промышленный центр, а на третьем месте ареал Льежа
и Шарлеруа Монса Нивеля. Химическая промышленность Бельгии была
исторически связана с угольно-металлургическим комплексом Южного
угольного бассейна. Широко используя продукты коксования и доменных
процессов, она достигла довольно высокого уровня в производстве главных
продуктов минеральной химии.
К самым старым отраслям бельгийской промышленности относится
текстильная. Развиты все основные отрасли и циклы текстильного
производства. Предприятия хлопчатобумажной, льняной и джутовой
промышленности размещены почти по всей Фландрии, где они и возникли.
Шерстяная промышленность сосредоточена во Вервье, около Льежа; ее
развитие здесь обязано хорошему качеству местных вод, придающих шерсти
особую мягкость и эластичность. Наиболее крупные центры по производству
тканей из искусственного волокна и кружев Брюссель, Алет, Нинове.
Большой известностью пользуется продукция бельгийской стекольной
промышленности: листовое и зеркальное стекло, специальные стекла и
хрусталь. Эта отрасль одна из немногих, которая располагает собственной
сырьевой базой.
Многовековую традицию имеет обработка алмазов, возникла в Бельгии на
базе конгулезского сырья. Бельгия один из крупнейших в мире
производителей алмазного инструмента, особенно буровых коронок.
Алмазогранитная промышленность сосредоточена в Антверпене, где
выполняются все операции по обработке алмазов и изготовляются как
бриллианты, так и промышленны алмазы. Антверпен мировой центр не только
алмазогранения, но и торговли алмазами.