Бiологiчне значення вiрусiв

Всi органiзми, що мають клiтинну будову, дiляться на двi групи: предъядерние (прокарiоти) i ядернi (еукариоти). Клiтки прокарiот, до яких ставляться бактерiï, на вiдмiну вiд еукариот, мають вiдносно простоï будова. У прокариотической клiтцi немає органiзованого ядра, у нiй утримується тiльки одна хромосома, що не вiддiлена вiд iншоï частини клiтки мембраною, а лежить безпосередньо в цитоплазмi. У нiй записана вся спадкоємна iнформацiя бактерiальноï клiтки. Цитоплазма прокарпиот бiднiше, там перебувають численнi дрiбнi рибосоми
Функцiональну роль мiтохондрiй i хлоропластiв у клiтках прокарiот виконують спецiальнi, досить простi мембраннi складки. Клiтки прокарiот, так само як i еукариотические , покритi плазматичною мембраною, поверх якоï розташовується клiтинна оболонка або слизувата капсула. Незважаючи на вiдносну простоту, прокарiоти є типовими незалежними клiтками
Крiм клiтинних форм живих органiзмiв є неклiтиннi форми життя — вiруси. Вони займають промiжне положення мiж живою й неживою природою. У них немає цитоплазми й iнших клiтинних органоидов, власного обмiну речовин. Своï основнi властивостi живого (обмiн речовин i розмноження) вони проявляють тiльки усерединi iнших клiток, поза клiтками можуть перебувати у формi кристалiв. Вiруси складаються iз численних молекул бiлка й генетичного матерiалу, що може бути представлений ДНК або РНК. Бiлкова оболонка довiдається клiтки мiшенi й захищає генетичний апарат Вiдкрив вiруси наприкiнцi XIX столiття росiянин учений Д. И. Iванiвський при дослiдженнi мозаïчноï хвороби листiв тютюну. Вiруси можуть вражати клiтки будь-яких органiзмiв — рослин , тварин, бактерiй. Вiруси бактерiй — бактерiофаги (фаги) мають бiльше складна будова й становлять окрему групу вiрусiв. Вони складаються з голови й хвостового вiдростка з нитками
У голiвцi втримується нуклеиновая кислота, а хвостовi нитки здiйснюють пошук бактерiй i прикрiплюються до неï. Днк-фага через канал у хвостовому вiдростку виприскивается в бактерiальну клiтку. Таким чином, вiруси є на внутрiшньоклiтинному рiвнi паразитами, якi використовують бiохiмiчний апарат клiтки для розмноження
Бiологiчне значення вiрусiв визначається ïхньою здатнiстю викликати рiзнi захворювання. До числа вiрусних iнфекцiй людини ставляться, наприклад, грип, кiр, вiспа, СНIД, вiруснi гепатити