Нове мислення й вiйськова полiтика

Коли говорять про поняття “загальнолюдськi прiоритети”, те
мають через простi норми моральностi, якi повиннi стати основою вiдносин
мiж нацiями, народами й державами. Вся сукупнiсть цих вимог
концентрується в “золотому правилi” моральностi
— “У всiм, як хочете, щоб надходили з вами, надходьте й ви з
ними”. Iншими словами — “Хочеш добра — роби
добро”. Ми довгий час були в полонi магiчного заклинання —
добро повинне бути з кулаками. З кулаками превстигнемо
Скiльки має бути зробити для протилежного твердження — мир
можна захистити ненасильницькими засобами
Проте, реальностi сьогоднiшнього миру такi, що забезпечення безпеки поки
ще неможливо без засобiв збройного насильства
Кожна держава завжди пiклується про свою безпеку, нерiдко виникали
сполучники держав для спiльного, колективного рiшення цього завдання.
Але нацiональна безпека може бути ефективноï тiльки в системi
загальноï безпеки, побудова якоï мiстить у собi: вироблення
вiдповiдноï концепцiï з урахуванням реальностей часу;
пропаганду й впровадження даноï концепцiï на рiвнi урядiв i
самих широких мас населення планети; визначення конкретних заходiв щодо
реалiзацiï цiєï концепцiï
Суть справи полягає в тiм, щоб будувати мiжнароднi вiдносини не за
рахунок партнерiв або суперникiв, а разом з ними домагатися безпеки
шляхом виключення з життя людства вiйни, як засобу досягнення
полiтичних, економiчних, iдеологiчних i iнших мет
Сьогоднi полiтичний курс кожноï держави повинен зводитися до того,
щоб замiсть конфронтацiï й невтримноï гонки озброєнь
змiцнювала довiра й взаєморозумiння, розширювалося спiвробiтництво
мiж державами, скорочувалося ïхнє озброєння. А для
цього вiдмовитися вiд догм “ядерного лякання”, позбутися вiд
взаємноï пiдозрiлостi й недовiри, що нагромадилися за багато
десятилiть “холодноï вiйни”.
Заклики до миролюбства, вiдмови вiд стереотипiв минулого в нашi днi
лунають практично вiд всiх головних суб'єктiв свiтовоï
полiтики, нiбито всi вони виступають за мир, за запобiгання вiйни. Але
тодi виникає питання: “А вiд кого захищати мир, є чи
взагалi джерело вiйськовоï небезпеки, якщо є, то який його
адреса, є чи вихiд з тупика, що створився,”?
Напевно, є. Здається, що полiтиковi нацiональноï
безпеки кожна держава повинне здiйснювати вiдповiдно до загальнолюдських
iнтересiв. Можна застосовувати й мiжнародну вiйськову доктрину, але чи
будуть надiйнi й ефективнi засоби контролю за ïï здiйсненням?
Важелi впливу? Але вже зараз ясно, що об'єктивнi критерiï для
контролю є. Мовлення, насамперед, iде про стани й рiвнi розвитку
армiй
Яка армiя сьогоднi потрiбна, щоб вона повною мiрою вiдповiдала iнтересам
нацiональноï безпеки без шкоди загальнолюдським iнтересам?
Модель збройних сил будь-якого сучасного, що встав на шлях цивiлiзованих
i неагресивних вiдносин, держави, повинна вiдповiдати наступним
критерiям: мати необхiдну гнучкiсть i динамiчнiстю в iнтересах
поглиблення вiйськово-полiтичноï розрядки; запобiгати як ядернi,
так i звичайнi вiйни; передбачати високий рiвень вiйськового захисту вiд
раптового нападу; мiстити в собi елементи механiзму блокування дiй
агресора на раннiй стадiï вiйськового конфлiкту, не допускаючи його
переростання в спустошливу вiйну; мати нездатнiсть до ведення агресивних
воïн, але мати всi необхiднi засоби для ефективного вiдбиття
агресiï; бути економiчною й демократичною вiйськовою
органiзацiєю
Постiйно ми чуємо про те, що всi люди повиннi жити в
добросусiдствi, тодi й армiï, дотепер спрямованi друг проти друга,
повиннi будуватися на принципах мирного спiвiснування, яке б пропонувало
взаємнi послуги, взаємне розумiння й неучасть у будь-яких
дiях, що наносять прямо або побiчно збиток iншим державам
Але широко, що ведеться дискусiя, про закiнчення “холодноï
вiйни”, про без'ядерну Європу, про значнi скорочення
звичайних армiй не настiльки наïвна, що б буквально мати на увазi
кiнець усiх воєн
У статтi Конституцiï Росiйськоï Федерацiï сказано:
“Однiєï з найважливiших завдань є захист
Батькiвщини, змiцнення обороноздатностi краïни, державноï
безпеки Батькiвщини
Нашi росiйськi воïни гiдно несуть свою службу. На полiгонах, на
танкодромах, у небесах i на море, в океанах трудяться ракетники й
мотострелки, танкiсти й десантники, льотчики й моряки прагнуть бути
гiдними спадкоємцями ратноï слави ветеранiв цивiльноï й
Великоï Вiтчизняноï вiйни
Збройнi сили призначенi для вiдбиття агресiï, спрямованоï
проти Росiйськоï Федерацiï, для збройного захисту цiлiсностi й
недоторканностi територiï, а також для виконання завдань вiдповiдно
до мiжнародних договорiв
Збройнi сили складаються iз центральних органiв вiйськового керування,
з'єднань, об'єднань, вiйськових частин i органiзацiй, якi
входять у види й роду вiйськ Збройних сил, у Тил Збройних сил i у
вiйська не вхiднi у види й роду вiйськ Збройних сил
Органiзацiя оборони держави
Оборона органiзується й здiйснюється вiдповiдно до
Конституцiï РФ, федеральними конституцiйними законами, сьогоденням
Федеральним законом, законами Росiйськоï Федерацiï й iншими
нормативними правовими актами
З метою оборони створюються Збройнi сили Росiйськоï Федерацiï.
До оборони залучаються Прикордоннi вiйська, Внутрiшнi вiйська МВС,
Залiзничнi вiйська, вiйська Федерального агентства урядового зв'язку й
iнформацiï при Президентi Росiйськоï Федерацiï, вiйська
Цивiльноï оборони. Для рiшення окремих завдань в областi оборони
також залучаються вiйськовi формування й органи Федеральних структур
Воïн — захисник Батькiвщини Вiйськова присяга
“Я (прiзвище, iм'я, по батьковi) урочисто присягаю на вiрнiсть
своïй Батькiвщинi — Росiйськоï Федерацiï
Клянуся свято дотримувати Конституцiï РФ, строго дотримувати вимог
уставiв (вiйськових), накази командирiв i начальникiв
Клянуся гiдно виконувати вiйськовий борг, мужньо захищати волю й
конституцiйний лад Росiï, народ i Батькiвщина”.
Вiйськовий борг зобов'язує:
- Бути вiрним вiйськовiй присязi, беззавiтно служити своєму
народу, мужньо й умiло захищати свою Батькiвщину
- Строго дотримувати конституцiï й закони РФ, вимоги
загальвiйськових Уставiв, беззаперечно виконувати накази командирiв
- Дорожити честю й бойовою славою захисникiв свого народу, честю
вiйськового звання й вiйськовим товариством
- Удосконалювати вiйськова майстернiсть, мiстити в постiйнiй готовностi
до застосування озброєння й вiйськова технiка, берегти вiйськове
майно
- Бути дисциплiнованим, пильним, зберiгати державну й вiйськову
таємницю
- Дотримувати загальновизнаних принципiв i норми мiжнародного права й
мiжнароднi договори РФ.
Устави — закон вiйськовоï служби
Устав внутрiшньоï служби
Визначає загальнi права й обов'язки вiйськовослужбовцiв ВР i
взаємини мiж ними, обов'язку основних посадових осiб полку i його
пiдроздiлiв, а також правило внутрiшнього розпорядку
Дисциплiнарний устав
Визначає сутнiсть вiйськовоï дисциплiни, обов'язку
вiйськовослужбовця по ïï дотриманню, види заохочень i
дисциплiнарних стягнень, права командирiв по ïхньому застосуванню,
а також порядок подачi й розгляду речень, заяв i скарг
Устав гарнiзонноï й вартовоï служби
Визначає призначення, порядок органiзацiï й несення
гарнiзонноï й вартовоï служб, права й обов'язки посадових осiб
гарнiзону й вiйськовослужбовцiв, що несуть цi служби, а також
регламентує проведення гарнiзонних заходiв за участю вiйськ
Стройовий устав
Визначає стройовi прийоми й рухи без зброï й зi зброєю;
лади пiдроздiлiв i вiйськових частин у пiшому порядку й на машинах;
порядок виконання вiйськового вiтання, проведення стройового огляду;
положення Бойового прапора вiйськовоï частини встрою.
Символи вiйськовоï ушановуйся
Бойовий прапор вiйськовоï частини Бойовий прапор вiйськовоï
частини є почесний знак, що вiдрiзняє особливостi бойового
призначення, iсторiï й заслуг вiйськовоï частини, а також
указує на ïï приналежнiсть до ВР РФ.
Бойовий прапор є символом вiйськовоï честi, доблестi й слави,
служить нагадуванням кожному вiйськовослужбовцевi про героïчнi
традицiï й священний обов'язок захисту Батькiвщини
Вiйськово-морський прапор РФ, пiднятий на кораблi ВМФ, є Бойовим
прапором корабля й символiзує його державну приналежнiсть i
недоторканнiсть