Слово

Слово — одна з основних одиниць мови. Зi слiв складаються
словосполучення i речення, тiльки в словi виявляють своє значення
морфеми корiнь, префiкс, суфiкс, закiнчення. Рiзнi сторони слова
осмислюються не тiльки у звязку з предметами i явищами
обєктивноï дiйсностi, якi вони позначають, ай з мовного боку.
Кожне слово є мовним знаком: воно має значення, закрiплене
за ним у мовнiй практицi народу. Слово є однiєю з основних
одиниць мови. Воно дає найменування для всiх пiзнаних людиною
предметiв i явищ природи та суспiльства, вiдношень i залеж ностей, для
вираження людиною почуттiв, емоцiйних реакцiй i волевиявлень. Отже,
фактично слово бере на себе номiнативну (називальну) функцiю мови. Слово
це смислова одиниця, яка вiльно вiдтворюється в мовленнi для
побудови висловлення. Найважливiшою особливiстю слова є те, що
воно не тiльки називає предмет або явище обєктивного свiту,
а й узагальнює його, тобто виражає поняття про позначуваний
предмет, явище. Наприклад, коли вживаємо слово весна, то в
свiдомостi виникає уявлення про пору року, з приходом якоï
оживає природа пiсля зими, а отже i розумiння значення цього
слова, закрiплене за ним в украïнськiй мовi, хоч кожного разу пора
весни неоднакова.