Склад украïнськоï лексики за походженням

За походженням лексика украïнськоï мови неоднорiдна. Вона формувалася про тягом багатьох столiть у тiсному звязку з iншими мовами. Тому з погляду походження видiляється двi групи: споконвiчноукраïнська i запозичена. Украïнська мова нале жить до схiднословянськоï мовноï групи, якi разом iз пiвденнословянською та захiднословянською постала iз спiльнословянськоï (прасловянськоï мови), а та - з iндоєвропейськоï. Отже, споконвiчно украïнська лексика формувалася у такiй по слiдовностi: iндоєвропейська > прасловянська > спiльносхiднословянська > власне украïнська лексика. 1 Iндоєвропейськi слова становлять важливий шар украïнськоï лексики. Вони називають: предмети i явища (небо, сонце, вечiр, озеро, вода), тварин, рослини, про- 2 4 дукти (вiвця, вовк, верба, сiль, мед); родиннi зв'язки (тато, батько, мати); частини тiла (око, рука, зуб, серце, кров); числа (л ‘ять, тисяча, сто); якостi (жовтий, босий, довгий); дiï (брати, везти, велiти).
      2. Праслов'янська лексика утворилася, коли слов'яни жили спiльним
      життям. Спiльнослов'янськi слова позначають назви: людей, тварин,
      птахiв (чоловiк, жiнка, голуб, ведмiдь); житла, одягу, взуття,
      прикрас (вiкно, дзеркало, шуба); ïжi (пирiг, молоко, сало);
      предметiв i явищ природи (вiтер, роса, осiнь, серп, плуг);
      абстрактних понять (правда, гнiв, скорбота); обрядiв (Купала,
      молода).
      3. Спiльносхiднослов'янськi (або давньоруськi) слова виникли в перiод,
      коли iз словянськоï мовноï єдностi видiлилася група
      схiдних слов'ян (ГУ-УI ст.). Спiль носхiднослов'янських слiв в
      украïнськiй мовi дуже багато: щока, кулак, племiнник, дядько;
      бiлка, кiшка, собака; кiвш, кочерга, горня; зозуля, жайворонок;
      щавель, хвощ, молочай; ярина, сiножать та iн.
      4. Власне украïнськi слова виникли на украïнському мовному
      грунтi пiсля розпаду давньоруськоï єдностi словян i
      утворення трьох народiв — украïнського, бiлоруського i
      росiйського. Це такi слова, як: вареники, снiданок, галушки,
      паляниця, борщ, корж; смуга, вибалок; мрiя; козачок, козацтво;
      баритися, очолити, линути; кремезний, розкiшний, чарiвний. Власне
      украïнськi слова можна розпiзнати за фонетичними i граматичними
      ознаками:
      5) чергування [о], [е] з [i]: село — сiльський, чоло —
      чiльний;
      6) змiна [е] на [о] пiсля шиплячих та [й]: женити — жонатий;
      7) наявнiсть'суфiксiв -ник, -iвник, -ець, -овець(-iвець), -iй, -ень,
      -ищ, -от, -шн, -неч, -анн, -енн, -iнн, -ач, -аль, -ив, -иськ, -юк,
      -ар, -езн, -елезн, -iсiньк, -есеньк, -юсiньк, -ощ: вiзник, комiрник;
      промовець; плаксiй, водiй; днище, горище; голота, босота; дiтлашня;
      ворожнеча; зростання; знищення; горiння; викладач; скрипаль; печиво;
      хлопчисько; злюка; нездара; старезний; довжелезний; гарнiсiнький;
      малесенький; тонюсiнький; ласощi;
      8) наявнiсть префiксiв су-(сузiр я); перед-(передчасно); по-(подвiр
      ‘я, посадити); прi-(прiрва, прiзвище).