Склад у мовах силабiчноï будови

У мовах силабiчноï будови (це бiльшiсть мов схiдноï Азiï
та Китаю) немас морфем, менших за склад (пор. укр. префiкс на-, корiнь
-лис-, суфiкси -я- та закiнчення -ий у словi написаний). Зрозумiло, що в
нашiй мовi не кожен склад сам по собi мас значення, порiвняйте: я-i-ти;
як-не-як i ве-ре-сень. У словi ве-ре-сень мас значення лише
поєднання складiв. Склади мов силабiчноï будови певною мiрою
вiдповiдають нашим словам або вiдрiзкам (сегментам) тексту, якi мають
певний змiст. Наприклад, у китайськiй мовi: бей — пiвнiч, дун
— схiд, нань — пiвдень, сi — захiд, де кожен склад
є самостiйним у фонетичному i семантичному вiдношеннях, тобто за
своєю формою i своïм зна ченням. Однак словам нашоï мови
найчастiше у китайськiй вiдповiдають не окремi склади за змiстом (слова-
склади), а поєднання складiв зi змiстом, наприклад: кесюе або
сюешу — наука, юйяньсюе — мовознавство (За А. Бiлецьким).
Увага! Загальноприйнятого визначення складу досi ще немає.
Труднощi у визначеннi складу пояснюються тим, що вiн не спiввiдноситься
iз значеннєвими одиницями i видiляється й
усвiдомлюється тiльки на основi фонетичних ха рактеристик.