КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/MOVA/SUCHASNA_MOVA/sklad_u_movah_silabichnoi_budovi.dhtml

	Склад у мовах силабIчноÏ будови orig					 (#hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=5929
 У мовах силабiчноï будови (це бiльшiсть мов схiдноï Азiï та Китаю) немас морфем, менших за склад (пор. укр. префiкс на-, корiнь -лис-, суфiкси -я- та закiнчення -ий у словi написаний). Зрозумiло, що в нашiй мовi не кожен склад сам по собi мас значення, порiвняйте: я-i-ти; як-не-як i ве-ре-сень. У словi ве-ре-сень мас значення лише поєднання складiв. Склади мов силабiчноï будови певною мiрою вiдповiдають нашим словам або вiдрiзкам (сегментам) тексту, якi мають певний змiст. Наприклад, у китайськiй мовi: бей — пiвнiч, дун — схiд, нань — пiвдень, сi — захiд, де кожен склад є самостiйним у фонетичному i семантичному вiдношеннях, тобто за своєю формою i своïм зна ченням. Однак словам нашоï мови найчастiше у китайськiй вiдповiдають не окремi склади за змiстом (слова- склади), а поєднання складiв зi змiстом, наприклад: кесюе або сюешу — наука, юйяньсюе — мовознавство (За А. Бiлецьким). Увага! Загальноприйнятого визначення складу досi ще немає. Труднощi у визначеннi складу пояснюються тим, що вiн не спiввiдноситься iз значеннєвими одиницями i видiляється й усвiдомлюється тiльки на основi фонетичних ха рактеристик.


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/MOVA/SUCHASNA_MOVA/sklad_u_movah_silabichnoi_budovi.dhtml