Модальнi (фразовi) частки
Модальнi частки надають окремому слову в реченнi або цiлому реченню додат кових вiдтiнкiв: ствердження, питання, спонукання, сумнiву тощо. Групи модальних часток:
1.Стверджувальнi: так, авжеж, аякже, еге ж. Наприклад: Авжеж, такий у
нас ведеться звичай (Леся Украïнка).
2. П и т а л ь н i: чи, хiба, невже. Наприклад: Невже це ранок? —
Прислухається Юрiй до шелесту пташиних крил i недовiрливо
поглядає на небо (М. Стельмах).
3. Вказiвнi: це, оце, ось, ото. Наприклад: Ось i Настя, й Докiйка
втирають сльози (I. Цюпа).
4. Окличнi: що, за, як. Наприклад: Ой, гарно як! — щипаю кiлька
промерзлих кетягiв калини (М. Стельмах).
5. Обмежувально-видiльнi: тiльки, лише, лиш, саме, хоч би, якраз,
навiть. Наприклад: Хоч би маленькую хатину вiн мрiяв мати над
Днiпром, щоб у вечiрнюю годину животворить своïм пером (М.
Рильський).
6. Власне модальнi: мов, ледве, чи, мовби, нiби, нiбито, навряд чи та
iн. Наприклад: Воронцов нiби становив найголовнiшу, невiдємну
частину складного органiзму полку (О. Гончар); — Оце ж я
нiбито маю в Iталiю ïхать (Леся Украïнка).
7. Заперечнi: не, н i Наприклад: Не знаючи броду, не лiзь у воду (Нар.
твор чiсть). Модальнi частки служать засобом творення рiзних типiв
речення: стверджуваль них, заперечних, питальних, спонукальних,
окличних або виражають невпевненiсть, можливiсть, сумнiв,
недостовiрнiсть. Окремi частки служать для пiдсилення ознак i дiй.
Це так званi пiдсилювальнi частки: а, аж, адже, же (ж), -таки, -бо,
-но, -то. Наприклад: Нiч була темна, аж чорна (М. Коцюбинський);
— Скажи-бо, Степане! Може, справдi нездужаєш? (Т.
Шевченко). 299 СУЧАСНА УКРАÏНСЬКА ЛIТЕРАТУРНА МОВА Видiляються
також кiлькiснi частки: майже, трохи не, ледве не та iншi, щ0
вказують на часткову невiдповiднiсть чомусь, приблизну кiлькiсть:
Гнуться мало не до землi стрункi бiлi берези (I. Франко); Злива
тривала майж е годину (М. Трублаïнi).
Частки слiд вiдрiзняти вiд однозвучних з ними iнших службових i самостiйних слiв. Порiвняйте:
Частка Я к тебе на голос не впiзнати? Серце, i життя моє, i кров, найсвятiше слово нашемати, рiдна земле, правда i любов! (А. Малишко) — оклична частка як. Чи совам зборкати орла? Чи правду кривдi подолати? (М. Рильський) — питальна частка чи. Чого це хмурнiшає лiто, в гаю замовка соловей, I капають сльози на квiти з повитих журбою очей?.. (В. Сосюра) — пiдсилювальна частка це.
Омонiмiчне з часткою слово Як парость виноградноï лози плекайте мову (М. Рильський) — сполучник як. I тодi ми обоє помiчаємо, що надворi вечiр чи нiч (Ю. Яновський) - сполучник чи. Вiдступати звiдси не можливо. Це було б цiлковитою загибеллю для всiх нас (О. Гончар) — вказiвний займенник це.
