Класифiкацiя словосполучень

Словосполучення класифiкуються за будовою, за значенням, за
морфологiчною характеристикою опорного слова.
1.3а будовою словосполучення подiляються на простi i складнi. У вiльних
словосполученнях зберiгається лексичне i граматичне значення
ком понентiв, кожний з яких виступає окремим членом речення,
наприклад: запашна квiтка, пухка земля, лiтнiй день, гортати
сторiнки. У нечленованих сполученнях слiв лексична самостiйнiсть
компонентiв втрача ється, вони виступають одним членом речення,
наприклад: бiле золото, бiла гарячка, Азовське море, Леся
Украïнка, не приведи Господи. Простi словосполучення складаються
з двох компонентiв (повнозначних слiв або сталих словосполучень)
— головного i залежного: зелене листя, вийти з класу, слухати
уважно. Складнi словосполучення складаються iз стрижневого слова та
двох чи бiльше повнозначних слiв: дотримання мовних норм, музика
нашого часу, буду вступати до унiверситету.
2. За опорним словом — морфологiчною характеристикою стрижневого
компонента — словосполучення подiляються на iменниковi —
голос поета, при- 322 Синтаксис як роздiл граматики кметниковi
— чистi руки, числiвниковi — три роки, займенниковi
— я з вами, дiєслiвнi - навчатися в гiмназiï,
прислiвниковi — вдвiчi бiльше. Займенники та числiвники в ролi
опорного слова повторюють звязки переважно iменникiв або
прикметникiв, наприклад: вiн iз нею-хлопець iз дiвчиною; перший ряд
- переднiй ряд.
3. За характером синтаксичних вiдношень мiж компонентами
словосполучення подiляються на: атрибутивнi, в яких стрижневе слово
називає предмет, а залежне — його ознаку, вiдповiдають
на питання який? яке? якi? учень (який?) уважний, мрiя (яка?)
поïхати, голоси (чиï?) дитячi; об ‘єктнi, в
яких стрижневе слово називає дiю, а залежне —
обєкт, на який вона спрямована (дiбрати слова); вiдповiдають
залежнi слова на питання непрямих вiдмiнкiв: виконати (що?) вправу,
гордитися (ким?) батькам, написаний (чим?) олiвцем, дякувати (кому?)
друговi; обставиннi, в яких стрижневе слово називає дiю, а
залежне — ïï обставини (йти додому); залежнi слова
вiдповiдають на питання обставин: прийти (куди?) додому,
перебуває (д е ?) в аудиторiï, прийшов (з якою метою?)
працювати, не розiбрав (чому?) спросоння. Увага! До означальних
вiдносять також словосполучення, якi виражають апо- зитивнi
вiдношення: стрижневе слово називає предмет, а залежне є
прикладкою (хлопець-козак):; вiдповiдають на питання який? яке?
яка?: хлопець (який?) козак.