Кiлькiснi числiвники
Власне кiлькiснi числiвники означають у цiлих одиницях абстрагова- но- математичне число (п ятнадцять бiльше за п 5ять у три рази) або певну кiлькiсть однорiдних предметiв (двадцять зошитiв). Морфологiчнi особливостi власне кiлькiсних числiвникiв повязанi з ïх лексичним значенням. Виражаючи лексично кiлькiснiсть, вони позбавленi граматичного значен ня числа. В однорiдних предметах, що позначаються iменниками у формах множини, кiлькiсна характеристика виражається семантикою числiвникiв (три олiвцi, п ять стiльцiв), а форма множини iменника, позбавлена родовоï вiднесеностi, виключає потребу вираження граматичного роду i в числiвнику. Тiльки числiвник один має чiтко виражену вiднесенiсть до iменникiв усiх трьох родiв: один стiл, одна дiвчина, одно (одне) яблуко. Вiдповiдно до форми множинних iменникiв, що позначають один пред мет, числiвник один має також форму множини: однi дверi, однi ножицi, однi сани. Числiвник два також має граматичне значення роду: два — у зв'язку з iменниками чоловiчого i середнього роду (двароки, два озера) i двi у поєднаннi з iменниками жiно чого роду (двi сестри, двi руки). Це значення роду виражається лише у формах називного i знахiдного вiдмiнкiв. Граматичне значення роду мають також числiвники iменникового походження: тисяча, мiльйон, мiльярд, бiльйон, трильйон. Цi слова увiйшли в систему числiвникiв, але зберегли деякi морфологiчнi особливостi: мають значення роду i змiнюються за вiдмiнками як iменники першоï вiдмiни (тисяча) або другоï вiдмiни (мiльйон, мiльярд, нуль). Як i всi iншi кiлькiснi числiвники, вони не мають граматичних форм числа, виражаючи кiлькiснiсть лексично. Якщо слова тисяча, мiльйон i мiльярд вживаються у формах множини, то вони виступають як iменники з кiлькiсно-предметним значенням (тисячi демонстрантiв, мiльйони трудящих, порiвняйте: сотнi рук, десятки заяв). Iменники з кiлькiс но-предметним значенням мають граматичнi значення роду, числа i вiдмiнка, вони можуть означатися прикметниками i не належать до системи лiчби, а отже, не можуть бути переданi графiчно в цифрових позначеннях. Порiвняйте: п ять (5) i п ‘ятiрка, десять (10) i десяток, сто (100) i сотня; ця п'ятiрка людей, неповний десяток лiт, добра сотня коней. Власне кiлькiснi числiвники виражають i категорiю iстот/ неiстот: повязуючись з iменниками чоловiчого роду, назвами iстот, у знахiдному вiдмiнку мають форму, спiльну з родовим (бачив одного тигра, двох слонiв, трьох зебр, чотирьох ведмедiв. але п ‘ятьох слонiв i п *ять слонiв, одинадцятьох ведмедiв i одинадцять ведмедiв). Власне кiлькiснi числiвники синтаксично пов'язанi з iменниками, що пiддаються лiчбi. Числiвник один (одна, одно) узгоджується з iменником у родi, числi i вiдмiнку, наприклад: один студент, одна рiчка, одно ребро, однi вила, одним роком, в одну нiч iт. д. Iз числiвниками два (двi), три, чотири називного та знахiдного вiдмiнкiв у назвах неiстот вживаються iменники у формi називного вiдмiнка множини, але зберiгається наголос форм однини, наприклад: два брати, двi руки, три професори, чотири сестри. Числiвники п ять, шiсть i т. д. у формах називного й знахiдного вiдмiнкiв керують iменниковою формою родового вiдмiнка множини, наприклад: п'ять робiтникiв, шiсть книг, сiм казок, вiсiм корiв. У непрямих вiдмiнках (крiм знахiдного) власне кiлькiснi числiвники узгоджу ються з iменником (у вiдмiнку)* наприклад: до двох учителiв, трьом спiвакам, чотирма засобами, у п яти мiстах, на семи машинах. Неозначено- кiлькiснi числiвники позначають загальну, точно не визначену кiль кiсть однорiдних предметiв або неозначену абстраговану кiлькiсть. Сюди належать слова кiлька, декiлька (якась кiлькiсть до десяти), кiльканадцять (якась кiлькiсть до двадцяти), кiлькадесят (нечiтка кiлькiсть у межах ста), кiлькасот (нечiтка кiлькiсть у межах тисячi). Морфологiя як роздiл граматики 227 Щi числiвники повязанi з iменниками, шо позначають конкретнi предмети; якi пiдлягають кiлькiсному облiку, наприклад: кiлька (декiлька) осiб, кiльканадцят ь слiв, кiлькадесят зошитiв, кiлькасот людей. Наведена група неозначено-кiлькiсних числiвникiв тiльки семантично вiдрiзня ється вiл власне кiлькiсних: позначає нечiтко виявлену кiлькiсть. Граматичнi ознаки неозначено-кiлькiсних числiвникiв збiгаються з тими, що ïх мають числiвники, починаючи вiд п ‘яти i далi. Числiвники кiльканадцять, кiлька десят, кiлькасот вживають у розмовнiй мовi, книжним стилям вони не властивi. До неозначено-кiлькiсних числiвникiв належать також слова багато, небагато, омонiмнi з прислiвниками. Порiвняйте: багато зробив (прислiвник), багато книжок (числiвник). Числiвники багато, небагато в основному повязанi з iменниками, що означають масу, речовину, збiрнi й абстрактнi поняття, тобто все те, щ о пiдлягає не кiлькiсному облiку, а iншим вимiрам, наприклад: багато/небагато води (солi, золота, листя, зерна, мудростi, лиха i т. д.). За граматичними ознаками вони подiбнi до власне кiлькiсних числiвникiв: не мають роду i числа, керують формою родового вiдмiнка (але однини, оскiльки це iменники однинноï форми). Якщо числiвники багато, небагато повязанi з iменниками, що позначають пред мети, якi пiдлягають кiлькiсному облiку, то керують iменниковою формою родового вiдмiнка множини i змiнюються за вiдмiнками. Порiвняйте: багато листя i багато листкiв; багато квасолi i багато квасолин; багатьох листкiв, багатьох квасолин; багатьом листкам i багатьом квасолинам. Збiрнi числiвники означають кiлькiсть предметiв у сукупностi, неподiльнiй єдностi ïх, наприклад: двоє вiкон, трос дiтей, четверо коней, п ят еро саней. У поєднаннi з власне кiлькiсними збiрнi числiвники виражаю ть сукупнiсть, непо дiльну єднiсть i в бiльших вимiрах, наприклад: сорок п ятеро, сто п ‘ятдесят трос i т. д. Числiвники двос…п ‘ятеро мають паралельнi суфiксальнi утворення двiйко, трiйко, четвiрко i п ‘ятiрко, що мають вiдтiнок субєктивноï оцiнки зменшеностi, здрiбнiлостi, позитивного ставлення тощо. До складу збiрних входять числiвники обоє, обидва, обидвi, якi також виражають кiлькiсть предметiв як єднiсть, сукупнiсть (обидва лiкарi, обидвi дiвчини, обоє хлоп яток). Збiрнi числiвники не мають роду i числа, при вiдмiнюваннi зберiгаю ть своï форми тiльки в називному i знахiдному вiдмiнках, виступаючи з керованим iменником одним членом речення — пiдметом чи додатком. У непрямих вiдмiнках збiрнi числiвники замiнюються формами власне кiлькiсних числiвникiв (двоє вiкон, двох вiкон, двом вiкнам, двоє вiкон, двома вiкнами, у двох вiкнах). У сполученнi з iменником — назвою iстоти вiдбувається замiна збiрного чис лiвника i в знахiдному вiдмiнку (зустрiв двох хлоп ‘ят, але: побачив двоє дверей). Iз збiрними числiвниками обидва, обидвi вживають iменники в називному вiдмiн ку множини, як i з числiвниками два, двi (обидва плуги, обидвi книжки, але: обоє хло- п ят). __________________СУЧАСНА УКРАÏНСЬКА ЛIТЕРАТУРНА МОВА__________________ __ Збiрнi числiвники поєднуються: I) з iменниками, що є назвами осiб чоловiчоï статi (троє учнiв, четверо конеii. дванадцятеро зайцiв); 2) з iменниками середнього роду, що позначають малих iстот (двоє курчат, пятеро ведмежат, восьмеро малят)* 3) з iменниками середнього роду, що позначають неживi предмети (двоє вiдер, четверо по лотен, п ятеро iмен); 4) з iменниками множинноï форми, що позначають конкретнi предмети (трос ворiт, четверо саней). З iменниками, що позначають парнi предмети, сполучаються збiрнi числiвники або власне кiлькiснi з iменником пара: двоє штанiв i двi пари штанiв. Збiрнi числiвники поширенi в розмовнiй мовi, в художнiх творах, але майже не вживаються в дiловому й науковому стилях. Д робовi числiвники позначають дробовi величини або кiлькiсть, що складається з певного числа частин одиницi чи одиниць, наприклад: одна третя року, двi п ‘ятих сировини, три четвертих виробiв. Змiшанi дробовi величини передаються сполученням власне кiлькiсних i дробових числiвникiв: три i одна четверта кiлограма, одна i двi третiх доби. Особливiстю дробових числiвникiв є те, що вони можуть поєднуватися з iмен никами, якi не пiддаються лiчбi. Iншi вимiри рiдин, маси тощо можуть бути виявленi в кiлькiсних спiввiдношеннях цiлого i його частин, вони (цi кiлькiснi спiввiдношення) i виражаються за допомогою дробових числiвникiв, наприклад: двi третiх морськоï води, одна п ‘ята запасiв кам ‘яного вугiлля, три четвертих земноï атмосфери. Дробовi числiвники мають аналiтичну будову: назва, що визначає кiлькiсть час тин, позначається власне кiлькiсним числiвником (чисельник), а вказiвка на загальний вимiр подається порядковим числiвником (знаменник): одна третя, двi п ятих, п ‘ять сьомих. Дробовий числiвник, виражаючи величини в частинах, у мовленнi не спо лучається зi словом частина, воно тiльки мислиться: одна восьма (частина), п ‘ять сьомих (частин). Керований iменник, що позначає предмет вимiру або одиницю вимiру (лiтр, кiло грам, кiлометр, година i т. д.), стоïть у формi родового вiдмiнка однини (якщо вимiру пiдлягає один предмет чи якась сукупнiсть, неподiльна єднiсть) або множини (у ви падку вимiру кiлькох однорiдних предметiв, а також коли числiвник керує iменником множинноï форми), наприклад: двi п ятих Землi (планети) i земель (посiвних площ); чотири дев'ятих урожаю i урожаïв (кiлькох рокiв); три четвертих кiлометра, двi третiх Карпат, одна п ‘ята саней. Дробовi числiвники вживаються в книжних стилях мови, особливо в науковому та дiловому. У розмовнiй мовi, а також у творах художньоï лiтератури дробовi величини можуть позначатися iменниками, з кiлькiсно- предметним значенням третина (= одна третя), чверть ( одна четверта), половина (= одна друга). Цi слова мають граматичнi ознаки, властивi iменникам, вони змiнюються за вiд мiнками в однинi i множинi i мають граматичне значення роду. Однак у сполученнi з числiвниковими словами можуть виступати як числiвники, наприклад: п ять з поло виною гектарiв, двi з чвертю години. Такi синонiмiчнi замiни можливi i в науковому стилi, оскiльки в основi одиниць вимiру лежать сталi величини, наприклад: година дорiвнює 60 хвилинам, половина - ЗО хвилинам, чверть -1 5 хвилинам. Морфологiя як роздiл граматика __________ ___ 229 До дробових числiвникiв належать також слова пiвтора, пiвтори, пiвтораста. Чисяïвннк пiвтора поєднується з iменниками чоловiчого i середнього роду, пiвтори - з iменниками жiночого роду (пiвтора кiлограма, пiвтора вiдра, пiвтори доби). Цi числiвники вживаються в розмовнiй мовi, а звiдти потрапляють у художнiй стиль.
