Функцiï паузи

Паузи використовуються як засiб смислового та емоцiйного видiлення слова
або синтагми. У зв'язку з цим розрiзняють паузи логiчнi i психологiчнi.
Найбiльшi паузи у кiнцi речень (вони позначаються знаком //), меншi
(позначаються знаком /) — в кiнцi частин складного речення, а
також усерединi речення мiж синтагмами. Паузи не завжди збiгаються з
роздiловими знаками. Наприклад, у реченнi Хо тiлося кудись кинутися,
щось зробити — щось велике, дуже i гарне-гарне!.. (Б. Грiн- ченко)
пiсля слова дуже пауза є, а роздiлового знака немає. Мiж
пiдметом i присудком завжди є невелика пауза, а роздiловi знаки,
як правило, не ставляться. Немає паузи перед звертаннями, якi
стоять у кiнцi речення або все рединi синтагми, хоч комами вони
видiляються обовязково. Наприклад: Ото — мiй шлях: повернення чи
не… Ото — мiй шлях: свiт за очi. дине. Прости менi, кохана
Батькiвщино. О матере, не проклени мене! (В. Стус). 86 Фонетика Менш
виразнi паузи бувають звичайно в кiнцi частин складного (складносу
рядного чи складнопiдрядного) речення, а також усерединi речення мiж
синтагмами. У транскрипцiï така пауза позначається знаком [ |
]. Iнодi вiд мiсця паузи в реченнi залежить його змiст. Порiвняйте,
наприклад, такi речення: /X столiття в iсторiï Киïвськоï
Русi / було переломним етапом// i / X столiття / в iсторiï
Киïвськоï Русi було переломним етапом// Паузи можуть
використовуватися як засоби передавання: а) незакiнченоï, обiрва
ноï мови: Колись тут у вихiдний сотнi полтавчан побачив би, а
тепер… (О. Гончар); б) хвилювання: Що це за життя, —
скаржився один з них, — зараз тремти — цих бiйся, тi
прийдуть — тих бiйся… (О. Гончар); в) несподiваного
змiстового переходу: Ще мить i … щасти вам! Вже приïхали (Ф.
Макi вчу к). Логiчнi паузи, з одного боку, служать для того, щоб
пiдкреслити перехiд вiд однiєï думки до iншоï, а з
другого — виконують одночасно i фiзiологiчну функцiю, даючи
мовцевi можливiсть поповнити повiтря в легенях. Логiчна пауза механiчно
формує такти, цiлi фрази i тим самим допомагає зясувати-
ïх смисл, психологiчна ж дає життя думцi, фразi i такту,
намагаючись передати ïх пiдтекст. Якщо без логiчноï паузи
мовлення безграмотне, то без психологiчноï воно позбавлене життя.
На думку К. Станiславського, логiчна пауза служить розуму, пси хологiчна
— почуттю.