Форми iменникiв III вiдмiни

Iменники третьоï вiдмiни в називному вiдмiнку однини закiнчуються
на м'який приголосний основи (тiнь, сiль, вiсь, мiць, паморозь) або на
губний чи шиплячий приголосний, що в минулому були м'якими (любов, рiч,
подорож). Виняток становить iменник мати, що має флексiю -и.
Парадигми IП вiдмiни Однина Н. пiч вiсь ос-i ос-i мат-и матер-i матер-i
матiр матiр -ю (на) матер-i матiр Р. печ-i Д. печ-i Зн. пiч вiсь Ор. пiчч-
ю М. (у) печ-i Кл. печ-е вiсс-ю (в) ос-i ос-е Множина Н. печ-i
P. печ-ей Д. печ-ам Зн. печ-i ос-i ос-ей ос-ям ос-i матер-i матер-iв
матер-ям матер-iв Ор. печ-ами М. (у) печ-ах Кл. печ-i ос-ями (в) ос-
ях ос-i матер-ями (на) матер-ях матер-i 203 СУЧАСНА УКРАÏНСЬКА
ЛГТЕРАТУРНА МОВА Однина У родовому, давальному i мiсцевому вiдмiнках
iменники третьоï вiдмiни мають флексiю -i (кровi, солi,
подорожi). Кореневий звук [i] (з давнiх [о], [є]) в iменниках
третьоï вiдмiни вiдповiдно до iсторичноï закономiрностi у
вiдкритому складi пере- ходить в [о] чи [є] (пiч — печi,
вiсь — осi, рiч -речi, осiнь — осенi). В орудному
вiдмiнку однини iменники третьоï вiдмiни мають флексiю -у
(графiчно -ю). Кiнцевий приголосний основи, якщо вiн стоïть
пiсля голосного перед -у (.юу подовжується i на письмi
передається у виглядi подвоєння (.зустрiччю, осiнню,
сiллю памороззю). Якщо основа закiнчується двома приголосними,
подовження у вимовi й подвоєння на письмi немає
{радiстю, якiстю, жовчю). Немає подовження приго лосного i в
тому випадку, коли основа iменника закiнчується губним
приголосним або -р (любов ‘ю, матiр ю). Клична форма в
iменниках третьоï вiдмiни твориться в окремих випадках за
допомогою флексiï -е за аналогiєю до iменникiв
першоï вiдмiни м якоï i мiшаноï груп {тiне, радосте,
мудросте). Множина У називному i знахiдному вiдмiнках множини
iменники третьоï вiдмiни мають флексiю -i: ночi, вiстi, тiнi,
матерi. У родовому вiдмiнку виступає флексiя -ей: доповiдей,
печей, солей, вiстей, осей, повiстей. Флексiю -iв приймає
iменник мати: матерiв. У давальному, орудному i мiсцевому вiдмiнках
виступають тi самi флексiï, що й у iменникiв першоï та
другоï вiдмiн.