Тепер, зараз

Тепер, зараз. Вживання цих слiв часом плутають, хоч не в усiх
контекстах можлива замiна одного одним.
Тепер насамперед означає у наш час, останнiм часом.
…Ти хотiв би жити тут не тепер? За княгинi Ольги, при
Ярославi, при Хмельницькому? Або через сто рокiв?
Тепер.
I я.
Бо ж ми, справдi, вiдстояли всi минулi сторiччя, казав Орлюк, дивлячись
на вiчне свято Заднiпровя. сю нашу iсторiю, минулу й майбутню (О.
Довженко).
О так! Минуле не могила, Хреста примарний силует, Недарма ж мужнього
Данила
Тепер оспiвує поет (М. Рильський).
Тепер виступає в тих контекстах, де якiсь новi факти
пiдтверджують, розвивають тi, про якi розповiдалося ранiше, або
протиставляються ïм. Наприклад: Здається, ще недавно ми з
Iваном були студентами, тепер вiн уже доктор наук, вiдомий
учений. До революцiï Казахстан був глухим закутком царськоï
Росiï; тепер Казахська РСР республiка високого розвитку
економiки, науки, культури. Джеря був сивий, аж бiлий. Густi сивi
брови низько понависали й закривали очi, з-пiд ïх i тепер
блищали темнi, як терен, очi (I. Нечуй-Левицький). Навiть у
хазяйствi пощастило Гнатовi: перш було, за що не вiзьметься у всьому
невдача, мов заворожено, а тепер i на корову спромiгся, i
коненята купив, i вiвцi мекають на оборi (М.Коцюбинський).
Рiчард:
…Ти ж певне довго проблукав у пущi? Тяжка дорога?
Джонатан:
Нi, тепер не дуже, за стiльки часу вторували люди
(Леся Украïнка).
Давно, давно минули тi часи, коли вiн стрiляв по вороговi навгадки, не
цiлячись, висунувши саму карабiнку на бруствер, а голову сховавши в
окоп. Було, було й таке, i зараз, у цю, може, останню годину, можна i в
цьому зiзнатись. Але тепер вiн уже не такий (О. Гончар). Настали
iншi часи, настали iншi люди… Тепер стало дiло напереверт:
на людському полi стояли полукiпки, а панський хлiб стояв незжатий (I.
Нечуй-Левицький).
Синонiмами слова тепер у цьому значеннi виступають слова нинi,
сьогоднi, вжитi в переносному значеннi.
…Мiнливе Чорне море вабить погляд, Те море, де чубатi козаки Дива
в чайках творили гостроносих, А нинi плинуть мирнi пароплави,
Людей на вiдпочинок везучи Чи несучи багатства незлiченнi
Радянськоï прещедроï землi! (М. Рильський).
Сьогоднi немає в нас господарства, де б не було кiлькох
агрономiв, зоотехнiкiв, iнших спецiалiстiв (Хлiбороб Украïни).
Слово тепер вживається також на означення змiни певноï
дiï, процесу, стану iншими. Наприклад: Експериментальну частину
закiнчено, тепер можна переходити до наступного етапу; Останнiй
шкiльний дзвiнок, останнiй екзамен… Тепер перед нами нове
життя, сповнене щоденних турбот i чудесних мрiй; Хворий пiд наркозом
заснув, i тепер можна було починати операцiю.
Слово зараз означає: цiєï митi, секунди,
хвилини. Тихше! Хай нiщо не вiдвертає вашоï уваги. Зараз
ми будемо вкладати в уста артистiв слова, якi навiть не приснились
би на чернiгiвських луках нi ïм, нi ïхнiм нащадкам цiлi,
можливо, столiття, не поклич ïх до подвигу грiм пролетарськоï
революцiï (О. Довженко).
А десь гуде, шумить, юрбує… Галина й зараз нiби
чує I крок, i дзвiн, i смiх, i спiв в янтарнiм морi
лiхтарiв… (В. Сосюра).
Горпина: …Химко! роздимай там мерщiй самограй, чи самовар! Химка
(виглядає з пекарнi в дверi):
Зараз, зараз! Роздимала, роздимала хвартухом, так нiчого не
помагає (I. Нечуй-Левицький).
Слово зараз має i такий вiдтiнок, як негайно, невiдкладно.
Кирило довго блукав, поки вгамувавсь трохи. Чи вiн був правий? Чи не
образив даремне Iвана?.. Вiн мусить зараз побачити Iвана (М.
Коцюбинський).
Ранiше слово зараз досить часто вживалося ще в значеннi вiдразу.
Високоповажаний Добродiю, простiть, що зараз не мiг вiдповiсти на
ласкавий лист Ваш (М. Коцюбинський). Сказано, воно iншого роду, iншого
заводу… Зараз видно. А одробила своє, то зараз
iз хати… (Панас Мирний).
У сучаснiй мовi частотнiсть вживання слова зараз у цьому значеннi
невисока.
Поширена стилiстична похибка полягає в тому, що деякi мовцi
вживають слово зараз не з властивим йому значенням
цiєï митi, у момент розмови, а з переносним значенням нинi,
сьогоднi, тобто у тих контекстах, де має бути вжите слово
тепер. У реченнi Зараз мiй приятель живе в Києвi,
працює на заводi Точелектроприлад слiд було вжити слово тепер,
оскiльки тут пiдкреслюється, що приятель живе в Києвi
взагалi, а не тiльки цiєï митi. У реченнi Минулого року я
закiнчив унiверситет, а зараз збираюся вступати до заочного
iнституту iноземних мов слово зараз могло б бути якоюсь мiрою
стилiстично виправданим лише в тому разi, якби ця розмова вiдбувалася в
момент подання документiв до iнституту iноземних мов. За всiх iнших
обставин треба було вжити слово тепер.
Розглянемо ще такi приклади: Моя сестра ранiше жила в Ленiнградi, а
тепер переïхала до Києва. Але зараз у мiстi
ïï немає: третiй тиждень живе на дачi. Викладач Жевченко
тепер працює на мовно-лiтературному факультетi: зараз
вiн читає лекцiю в аудиторiï 47. У першому реченнi слово
тепер вжите тому, що в життi сестри настав новий етап (постiйне
перебування в Києвi); зараз тому, що йдеться про мiсце
ïï перебування в момент розмови. З другого речення можна
зрозумiти, що викладач Жевченко колись працював не на мовно-
лiтературному факультетi. Тому за вже розглянутим принципом (див. вище)
тут слiд вжити слово тепер; далi вживаємо зараз, бо
йдеться про дiю, що вiдбувається в момент розмови.