Спостережливий, спостережний

Спостережливий, спостережний. Слово спостережливий
означає: уважний, такий, що вмiє добре спостерiгати,
пiдмiчати. Ви дуже спостережливi, молода людино (Я. Галан).
Часом, щоб передати цю рису характеру людини, вживають словосполучення
спостережливий+око: Спостережливим оком Чепiга вiдразу
помiтив, що Вiтрянi гори були вулицею вiдвертих, чесних трудолюбiв (С.
Журахович).
У Курсi сучасноï украïнськоï лiтературноï мови за
ред. Л. А. Булаховського зазначено (т. I, стор. 368), що суфiкс -
лив(ий) вживається на означення внутрiшньоï прикмети,
iстотноï властивостi чи нахилу до чогось.
Спостережливий завжди виступає як означення до iменника, що
називає людину за певними ознаками: за статтю (спостережлива
жiнка), вiком (спостережлива дитина), родом
занять (спостережливий учений), фахом
(спостережливий лiнгвiст), нахилами (спостережливий
художник) i т. д. Це слово виражає рису характеру,
здебiльшого постiйну, сталу.
Зовсiм iнше значення має слово спостережний; воно
означає: такий, що служить для спостереження за кимсь або чимсь.
Брянський стояв на спостережному пунктi сьомоï
стрiлецькоï роти i звiдси керував вогнем (О. Гончар).
Слово спостережний завжди виступає як означення до
iменника, що називає предмет, конкретне поняття, i нiколи не
сполучається з iменником, що називає людину.
Спостережливий в лiтературнiй мовi може субстантивуватися
виступати в ролi iменника, спостережний без пояснюваного iменника
не вживається.